Наближається 4 листопада - знаменна дата для нашого автобану. Ще б пак - за блогерськими мірками блог успішно пережив стадію дитинства та юнацтва й доріс до свого повноліття, йому виповнюється цілих 2 роки!
Пригадую, ми починали повільно і з першої, поступово набирали обертів та зараз впевнено їдемо на третій передачі. Куди тільки нас не заносило на поворотах - то в Африку, то в Азію, то в Америку; іноді ми трохи сповільнювались та відпочивали з книгою (ну, або рідером) в руках або піснею у вухах, потім знов прискорювались й розганялись. В дорозі нас переважно гарно зустрічали й смачно годували :), а друзі й колеги з інших регіонів не один раз підливали пального - нових ідей, цікавих проектів, важливих коментарів та відгуків.
Мудрі люди кажуть, що дорога - чудовий вчитель, то ж ми часто навчались самі й трохи вчили інших. Іноді змінювали свої автівки та пересідали на екзотичний транспорт, і від того наша подорож ставала ще цікавішою. Звичайно, влітку ми дозволяли собі трохи розслабитися на природі, тим більше що бібліотек просто неба зараз і в наших краях не бракує. Взимку мужньо міняли гуму нашого бібліо-бусу та полювали за бібліо-йолками ялинками.
Ми старанно намагалися сфотографувати, занотувати та записати на відео усі найважливіші бібліотечні панорами і програми, портрети, жарти, свята, будні, реалії та персоналії, але врешті решт зрозуміли, що новітня бібліотечна історія не вміщується у стандартні медійні формати.
Ми намагалися їхати обережно, але ж дорога є дорога - іноді були й палки в колесах і пристрасті кипіли, але ж всі порозумілися і є що пригадати зараз :). Під час невеликих зупинок полюбляли ми також й милуватися українськими бібліотечними зірками, що й досі яскраво сяють на всю блогосферу та освітлюють нові зірочки, за чисельним народженням яких ми
Пригадую, ми починали повільно і з першої, поступово набирали обертів та зараз впевнено їдемо на третій передачі. Куди тільки нас не заносило на поворотах - то в Африку, то в Азію, то в Америку; іноді ми трохи сповільнювались та відпочивали з книгою (ну, або рідером) в руках або піснею у вухах, потім знов прискорювались й розганялись. В дорозі нас переважно гарно зустрічали й смачно годували :), а друзі й колеги з інших регіонів не один раз підливали пального - нових ідей, цікавих проектів, важливих коментарів та відгуків.
Мудрі люди кажуть, що дорога - чудовий вчитель, то ж ми часто навчались самі й трохи вчили інших. Іноді змінювали свої автівки та пересідали на екзотичний транспорт, і від того наша подорож ставала ще цікавішою. Звичайно, влітку ми дозволяли собі трохи розслабитися на природі, тим більше що бібліотек просто неба зараз і в наших краях не бракує. Взимку мужньо міняли гуму нашого бібліо-бусу та полювали за бібліо-
Ми старанно намагалися сфотографувати, занотувати та записати на відео усі найважливіші бібліотечні панорами і програми, портрети, жарти, свята, будні, реалії та персоналії, але врешті решт зрозуміли, що новітня бібліотечна історія не вміщується у стандартні медійні формати.
Ми намагалися їхати обережно, але ж дорога є дорога - іноді були й палки в колесах і пристрасті кипіли, але ж всі порозумілися і є що пригадати зараз :). Під час невеликих зупинок полюбляли ми також й милуватися українськими бібліотечними зірками, що й досі яскраво сяють на всю блогосферу та освітлюють нові зірочки, за чисельним народженням яких ми