#Happy upcoming IndepenDance Day, my dear #Ukraine!

 Мрію колись повернутися додому. До Свого Мирного міста Білого Лева. Вірю. БУДЕ...

Проїхатися трамвайчиком #2 аж до самої Пасічної, до університетського гуртожитка. Із Пікардійцями у вухах. Зайти до корпусу хлопців-фізиків. Які ж там були дискотеки. Канапки зі шпротами. Домашня піца з тертими плавленими і ковбасним сирками з цибулею та копейською морквою (мій рецепт та, звісно, виконання) та рафаелло на вівсянці з какао, чорнословом та горіхами у кокосовій стружці по-українськи. 

Голодне студентство так налітало, що мені тодішній хлопець з трудом відвойовував для мене 1 кульку, щоб хоч спробувати, що вийшло 😁. А екватор.. До речі, в міжнародників теж було незле. Особливо той самий запальний екватор. Но просто дела сердечные... 

Ах, эти физики. Чертовски умны, с прекрасным чувством юмора и обаятельны, как французы). Многие из них теперь возглавляют известные ИТ компании во Львове. Пожелаем им всем успехов, процветания и, главное, просто выживания в это непростое военное время.

#Котики + #бібліотека #КПІ=#любов з першого погляду

Пригадалося саме сьогодні). Київ, вересень 2018, день відкритих дверей у бібліотеці КПІ, зустріч з неперевершеними Євгенією Кулик, Світланою Барабаш, Тетяною Якушко, Ларисою Луговою та Надією Кіндрись, Ярославою Сошинською та Ігорем Торліним. 

Знайомство в реалі з директором бібліотеки Оксаною, яка так перепрацювалася на конференції, що ми відкачували її безпосередньо під час однієї з презентацій гомеопатією). Перше знайомство з повною командою наукової бібліотеки КПІ та її культурно-архітектурно-мистецьким надбанням. Японський культурний центр та Гете Інститут. Величезний маятник Фуко, від якого я не могла відтягнути свою доньку-першокласницю). 

Всіх люблю, пам ятаю, трохи сумую та з нетерпінням чекаю на нові зустрічі зі старими друзями та креативні інноваційні, культурно-дипломатичні і трохи танцювально-ліричні) проекти. І знайте: #SwitzerlandWithUkraine! А значить, ми багато чого зробимо та натворимо;) разом

 

Perfect #Symphony которую поют в Турине, #Італія

Коли купка гарних душею й тілом талановитих закоханих чоловіків збираються десь у північній Італії (хоча я надаю перевагу південній, тій, що від Неаполя вниз по карті й далі вище й вище в гори:)), то це звучить шикарно. Навіть коли один з них співає у чорних окулярах. Здається, таки не стримаюся та станцюю під них свою дисертацію. Єдина проблема (одвічна проблема всіх дівчат, жінок, бабусь:) - гідний партнер пристойного зовнішнього та танцювального вигляду. Чоловіків навкруги багато, але ж вони ніколи (нормально:)) не танцюють. Або танцюють, проте щось абсолютно не по темі й на своїй его-хвилі. Але до квітня ще далеко, то ж гадаю надія є, і зради більше не буде. Нам потрібна лише Абсолютна Перемога.

#Подивіться, як #гарно #танцюють свої #дисертації #біологи #СтанцюйСвійДисер, #заспівайДиплом. Можеш ще намалювати)

Так гарно, природньо на травичці). Це я до того, що треба кооперуватися і танцювати командою та використовувати не лише зали й бібліотеки, але своїх друзів та навколишній світ.



А ви вже розпочали свої репетиції дипломів, кандидатських та дисертацій з бібліотечної справи? Ні?? Тогда мы идём к вам))