Згадуючи літо, яке мені частково довелося провести в одному з найстаріших і найпрекрасніших міст і кантонів Швейцарії, не можу не поділитися чудовими незабутніми спогадами про Фрібург.
Таким ми побачили його вперше і, ясна річ, це була любов з першого погляду.
Іноді воно мені нагадувало Львів. Але більше таки стару добру Францію, якої вже, на жаль, давно немає...
Але, дякувати Богу, досі є стара добра традиційна Швейцарія, куди мені навіть вже вдалося витягти (це було нескладно)) кілька старих друзів із міста Білого Крилатого... колись Лева. Поки особливих нарікань не було 😃
Мені сподобалось. Просто, навіть, я би сказала, пронизливо. Доходчиво). Актуально.
Пан Бібліотекар (нікому не кажіть, але вони з жінкою... тайно.. посещали вечорами курси чи то танго, чи іншого непристойного латино-американського танцю!) мабудь зараз порахує, скільки учасників було за всю історію проекту з
України та розкладе їх гарненько по роках, галузях, регіонах і вишах України та за гендерно-віковим складом і індексом цитувань відносно ворожої активності місяця. Потім ще в Гаагу чи у Брюсель статтю відішле. Нехай, у нього робота така). Пане, зробите? Мусите! Перші ж згадали... років з 5 тому) про DanceYourPhD на своєму занудному блозі! Я не здолаю 🤭
Я ж пропоную не зациклюватися на негативі та показати світові не лише свій тризуб, від якого шарахаються спокійні цивілізовані швейцарці та свій ахрєнітельний НеКультурний рівень і ..уй на марках та футболках, але і те, що і як ми насправді вміємо, знаємо і можемо.
Впевнена, Вам є, що сказати і показати засобами емоційного запального танцю, чарівними звуками музики, душевної змістовної пісні та пронизливого живопису. І є, що розповісти про свою особисту війну. Просто і без цензури американської, російської, європейської та української. Бо вже задовбали. Особисто мене, так особливо перші та останні).
Also, treffen wir uns bald на танцях-співах-арт-посиденьках в бібліотеці і, звичайно, на ютьюбі. А поки бігаємо під запальні звуки сирен та набуваємо гарних форм назло всім ворогам. Стройнеем, хорошеем, не раскисаем. Українські бібліотеки гідно розпочнуть свято Віри, Любові та Надії цього року. Я обіцяю. Я Дуже Зла. Розлючена.
Бібліотечний гопак на кульмінації. А це означає, що Вона таки партизанить та працює). Готує культурну революцію, як Ленін із Цюріха 😁. Будем брать почту, банки, телефон, МинКульт, телеграф. На вокзал тоже зайдем. Подскажем, как пройти в библиотеку.
Ви зі мною, оптимістичні партизани Культури з гарним почуттям гумору та вірою в позитив??
Пригадалося саме сьогодні). Київ, вересень 2018, день відкритих дверей у бібліотеці КПІ, зустріч з неперевершеними Євгенією Кулик, Світланою Барабаш, Тетяною Якушко, Ларисою Луговою та Надією Кіндрись, Ярославою Сошинською та Ігорем Торліним.
Знайомство в реалі з директором бібліотеки Оксаною, яка так перепрацювалася на конференції, що ми відкачували її безпосередньо під час однієї з презентацій гомеопатією). Перше знайомство з повною командою наукової бібліотеки КПІ та її культурно-архітектурно-мистецьким надбанням. Японський культурний центр та Гете Інститут. Величезний маятник Фуко, від якого я не могла відтягнути свою доньку-першокласницю).
Всіх люблю, пам ятаю, трохи сумую та з нетерпінням чекаю на нові зустрічі зі старими друзями та креативні інноваційні, культурно-дипломатичні і трохи танцювально-ліричні) проекти. І знайте: #SwitzerlandWithUkraine! А значить, ми багато чого зробимо та натворимо;) разом
