Сьогодні трагічна річниця - рівно 25 років з однієї з наймасштабніших і найстрашніших показових терористичних атак на фінансово-архітектурний символ наймогутнішої держави світу, США. Біля трьох тисяч жертв, звичайних пересічних американців, які працювали і просто перебували 11 вересня у найвищих й найгарніших бізнес -центрах Нью-Йорка, хмарочосах-близнюках Всесвітнього Торгового Центру. День, який назавжди змінив систему міжнародної безпеки та надав нового поштовху для розвитку і вдосконалення спецслужб і антитерористичної діяльності.
Я добре пам'ятаю цей звичайний будній день. Це був мій перший рік життя і роботи в Києві в американській міжнародній організації. І директор, і замдиректора нашої Програми розвитку некомерційного інтернета в Україні були, звісно, американцями. Замдиректора, молодий чоловік на ім'я Еван, був колишній Peace Corps Volunteer - волонтер Корпусу миру. Чудової американської організації, добровольці чи, як зараз би сказали, культурні дипломати якої їздять по різних, переважно бідних і тих, що розвиваються, країнах світу, навчають дітей і молодь англійської мови та долучаються до роботи місцевих культурних і громадських організацій.
Мати Евана працювала стюардесою на тих самих авіалініях, літаки якої брали участь в атаках. Наші офісні кімнати були поряд, і я пригадую, як раптом почало відбуватися щось незрозуміле. Американці буквально забігали по офісу з дивним виразом обличчя, особливо нічого не пояснюючи та активно кудись телефонували/факсували/писали.
- Що сталося? - врешті-решт запитала я Евана. - Терористи захопили літак та вдарили по Нью-Йорку, це зараз у всіх новинах, - швидко і майже автоматично відповів він. Мені треба терміново зв'язатися зі своєю мамою, це її авіалінії.
Зміст цих слів доходив до мене дуже важко і повільно...
Тут вже ми всі залипли на новини і зітхнули з полегшенням, коли Еван сказав, що мама не літала в той день. Мені здалося, що за ці півгодини він постарів на кілька років. Далі та наступного дня посипалися е-мейли з усіх областей України, де працювали представники і тренери нашої програми. Особливо гостро реагували ті, що були в Америці за різними програмами академічного і професійного обміну. Тому що так це і працює: якщо ти довший час проживеш в іншій країні, добре її пізнаєш та зрозумієш, знайдеш собі там гарних колег і друзів, то ти неминуче полюбиш і цю країну (не плутати з державою, особливо у випадку Америки) і сприйматимеш горе цих людей, як своє особисте. У цьому і є та сама м'яка сила всіх програм міжнародного обміну.
Валентина, викладачка англійської з Луцького університету писала, що просто плакала, дивлячись, як літаки врізаються у хмарочоси та вони складаються на очах, ховаючи під собою всіх людей і перетворюючи центральний бізнес-квартал найбагатшої і найсильнішої країни світу на попіл та руїни. Водночас раділа, що ніхто з її американських колег і знайомих не постраждав. Потім написав мій троюрідний брат з Нью-Йорка. Підтвердив, що з ним усе добре. Він був дуже щасливий, що колись був на співбесіді в одній із компаній, розташованій у близнюках, і що його тоді не взяли туди на роботу. Інакше він би мені вже зараз не писав.
Сьогодні 11 вересня 2026 року. Світ за кілька кроків від третьої світової. Після якої, очевидно, люди будуть воювати камінням та палками, т.я. нічого іншого вже просто не залишиться. Сумно, але за останні 25 років ані політики та лідери націй, ані їхні корумповані уряди так і не засвоїли жодного з цих трагічних уроків...
А тим часом сьогодні у нічному небі Нью-Йорка тисячі безпілотників воскресили із небуття хмарочоси, а кожен із 2977 вогників символізував людське життя, що обірвалося 11 вересня 2001 року. Вічна пам'ять невинно загиблим. І тим, що досі гинуть в етнічних, міжнаціональних, громадянських та міжнародних військових конфліктах по всьому світу.
"Швейцария! И пусть весь мир загнётся, но без нас"
Коли та як Швейцарія стала нейтральною? Провідні політичні фігури сучасності вважають, що країна зараз вже відходить від свого вікового нейтрального статусу. І я з ними, звісно, погоджуюся, хоча надто далеко цей процес поки ще не зайшов.
Країна чудових надійних офісів, посередництво у переговорах з поганими хлопцями, "ми висловлюємо занепокоєння", ми вибачаємося за те, що..., проте ми продовжуємо і надалі співпрацювати та розвивати бізнес з . (the so-called diplomacy chicken 🐓 dance).. -
мабуть, ці фрази вже знають та чули всі. Відомий і, до недавнього часу, непохитний швейцарський нейтралітет - це не лише залог миру і стабільності в країні, але й джерело постійного прибутку.
Відомий швейцарський комік чесно та з гумором розповідає про природу і суть нейтралітету своєї країни і, крім цього, трохи привідкриває завісу над швейцарським національним дипломатичним характером і взагалі менталітетом. Послухайте, вам сподобається. Нажаль, є лише посилання, поки немає можливості додати відео.
Останні 5 коп. від мене: незважаючи на те, що і країна багата, і люди в ній небідні та часами навіть балувані), ми бачимо і велику кількість справді небайдужих до чужої біди звичайних людей, здатних і співчувати, і допомагати тим, хто цього потребує, і жертвувати на це свій час, зусилля та посильні моральні чи матеріальні ресурси.
Взагалі має найулюбленіше відео від цього коміка з прізвищем, що дуже нагадує українське) - про історію створення відомого на весь світ та справді дуже смачного швейцарського сирного фондю. Смачного... тобто, насолоджуйтесь)
На фоні "чудових" військових подій як в Україні, так і за її межами та серйозної ескалації свіжих та нібито заморожених військових конфліктів в Україні та навколо ін. Євразійських та східних держав та їх обговорення в Європі (останнім часом читаю переважно німецькомовну європейську пресу, хоча іноді заради цікавості заглядаю і до англо-саксів) видається цікавою фотографія ІІІ Світової Війни, намальована штучним вселенським інтелектом, тобто нейромережею.
Всі зараз задають одне питання: враховуючи те, що НАТО (США), ЄС та ін. блок за участі Білорусі, Ірана, Китая, Індії, Північної Кореї і т.д. вже давно де-факто (іноді й де-юро) стали сторонами конфлікту у протистоянні між РФ та Україною, ІІІ Світова і всі супутні техногенно-кліматичні катастрофи вже почалася-починається прямо зараз-почнеться незабаром? Мене це теж часами хвилює), тому я, звісно, з надзвичайною цікавістю розглядала щасливі фото майбутнього під час ІІІ Світової.
Подивіться і ви. Але бажано таки не в нічний чи переднічний час. Як на мене, ще не час, тобто надія є).
Ну і, чомусь мене це аж ніяк не дивує, виник цей надзвичайно, як кажуть англо-сакси, sexy за своєю сутністю та назвою термін штучний інтелект та, власне, сама його технічна розробка, у Швейцарії. 👇
Искусственный интеллект возник в итальянской Швейцарии
На пути от человека к киборгу: «Мы постоянно расширяем спектр своих возможностей, дополняя человеческий организм техническими устройствами». ankarb/123RF
Современный смартфон невозможно представить себе без программ автоматизированного перевода и распознавания речи. Все они базируются на принципах так называемого искусственного интеллекта (ИИ). Юргена Шмидхубера многие считают отцом современного искусственного интеллекта. Он убежден, что очень скоро человеку нечего будет противопоставить рукотворному разуму.
Этот контент был опубликован 21 января 2018 года - 11:00
Самуэль Шлефли (Samuel Schlaefli), swissinfo.ch
swissinfo.ch: В Ваших интервью Вы постоянно говорите, что будете работать в науке до тех пор, пока не создадите машину умнее Вас. С чем связано у Вас это стремление, откуда оно появилось?
Ю.Ш.: Еще в детстве я задавал себе вопрос, каким образом я могу увеличить степень моего влияния на этот мир. И так как я понимал, что не очень умен, я видел решение этой проблемы в создании такой машины, которая сама научит себя быть намного умнее, чем я сам, а также сможет решить все проблемы, которые представляют для меня порой неразрешимую трудность. Собственно говоря, моя сегодняшняя работа — это естественный вывод из наивной детской идеи, граничащей с манией величия.
swissinfo.ch: Наиважнейшим вкладом вашей команды в создание искусственного интеллекта являются так называемые нейронные сети на основе технологии «Долгой Краткосрочной Памяти» («Long Short-Term Memory» — «LSTM»). Не могли бы Вы вкратце объяснить суть этой разработки несведущему читателю?
Ю.Ш.: На создание этой технологии — LSTM — нас вдохновил человеческий мозг. Он состоит примерно из 100 миллиардов нейронов. Каждый нейрон связан с другими нейронами, которых около 10 тысяч. Каждая такая связь имеет степень прочности, показатель, который позволяет понять, насколько сильно влияют друг на друга непосредственно связанные нейроны.
Сначала все связи между нейронами являются совершенно случайными, поэтому система выдает поначалу одну только бессмыслицу. Однако, используя очень сложный алгоритм обучения LSTM может через некоторое время так оптимизировать прочность связей, что вся система, к примеру, начинает распознавать язык.
В настоящее время программа LSTM работает на трех миллиардах смартфонов. Пять самых дорогих фирм в мире — Apple, Google, Microsoft, Facebook и Amazon — каждый день миллиарды раз используют её для решения задач, связанных с распознаванием речевых сигналов и с генерированием осмысленного речевого потока. Но эта программа отнюдь еще не самое важное изобретение нашей лаборатории...
Юрген Шмидхубер, научный директор «Института по изучению искусственного интеллекта Далле Молле». IDSIA
Ю.Ш.: Программа LSTM — это только распознавание образцов, то есть пассивное наблюдение за потоком информации. Однако мы давно работаем над системами, которые в состоянии самостоятельно обрабатывать и формировать поток входящих данных точно также, как это всю свою жизнь делаем мы, люди.
Например, детей не надо учить, какие, как и когда они должны задействовать группы мышц в ходе приема пищи. Этому они учатся без учителей и родителей на собственном опыте. Настоящий искусственный интеллект точно так же учится и совершенствуется путем взаимодействия с внешним миром. Он представляет собой непрекращающийся процесс восприятие и ответной реакции, действий, сопряженных с необходимостью добиться совершенно определенных результатов.
swissinfo.ch: Какие вопросы решает в этой связи институт IDSIA?
Ю.Ш.: Нам очень интересны системы, которые, обладая собственным (искусственным) любопытством и креативностью, самостоятельно ставят перед собой проблемы и намечают себе цели. Например, мы задаем себе вопрос: как можно построить систему, которая, подобно маленькому ребенку или ученому, с любопытством исследует окружающий мир? Мои первые публикации на эту тему появились еще в 1990-х годах.
Но лишь сейчас мы располагаем достаточной вычислительной мощностью с тем, чтобы заниматься масштабированием таких систем. Не забудем, что каждые пять лет вычислительная мощность дешевеет в десять раз. Скоро у нас появятся такие ЭВМ, которые практически будут иметь вычислительные возможности человеческого мозга.
swissinfo.ch: Значит ли это, что человек неизбежно потеряет контроль над искусственным интеллектом?
Ю.Ш.: Сейчас почти все исследования в области искусственного интеллекта так или иначе вертятся вокруг одной темы: продлить и облегчить жизнь человека. В долгосрочной же перспективе по-настоящему умные киборги будут уже стремиться отделиться от человека.
Ю.Ш.: Тогда разумные роботы начнут экспансию туда, где, собственно, и сосредоточено подавляющее большинство ресурсов в форме материи и энергии, то есть во Вселенную, в дальний космос. Там, например, в миллиарды раз больше солнечного света, нежели у нас на Земле, в тонком коконе биосферы.
Сначала киборги заселят Солнечную систему, а затем, через несколько миллионов лет, и весь Млечный путь. Космическое пространство собственно и было ведь создано для специально сконструированных киборгов с искусственным интеллектом, а не для нас. Так как видимая Вселенная еще молода и скорее всего станет старше в миллионы раз, то у киборгов более чем достаточно времени, чтобы всю ее заселить и колонизировать, приспособив к своим нуждам.
swissinfo.ch: Похоже на не очень научную фантастику.
Ю.Ш.: Традиционная научная фантастика не совсем поняла или, скорее, не захотела понять, как на самом деле будет развиваться искусственный интеллект. Научная фантастика последнего столетия была в основном сосредоточена на человеке. Да, такие авторы, как, например, Айзек Азимов, пытались представить себе, как могла бы выглядеть некая галактическая империя, но чаще всего они выдавали полную бессмыслицу вроде гипер-прыжков сквозь пространство и двигателей, позволяющих развивать скорость выше скорости света.
Все эти противоречащие науке выдумки они создавали только для того, чтобы как-то в рамках одного романа соотнести бесконечно короткую человеческую жизнь с бесконечно огромными расстояниями в нашей галактике, на Млечном пути. А вот особо сконструированные киборги, напротив, не имеют никаких проблем с проблемой скорости света, то есть с естественным физическим ограничением темпов передвижения. И даже «телепортация» (beamen) является для них совершенно тривиальным делом, ведь они уже сейчас, правда, пока в лабораторных условиях, способны передвигаться от передатчика к приемному устройству со скоростью света. Такие эксперименты уже, кстати, давно проводятся у меня в лаборатории.
swissinfo.ch: Недавно мир облетело предостережение основателя компании «Tesla» Илона Маска о том, что искусственный интеллект представляет собой величайшую опасность для существования человечества. Маск предупреждает даже о возможном начале третьей мировой войны. Что Вы об этом думаете?
