#Diplomacy became our second nature: про знаменитий швейцарський нейтралітет + трохи сирного фондю на десерт

"Швейцария! И пусть весь мир загнётся, но без нас"

Коли та як Швейцарія стала нейтральною? Провідні політичні фігури сучасності вважають, що країна зараз вже відходить від свого вікового нейтрального статусу. І я з ними, звісно, погоджуюся, хоча надто далеко цей процес поки ще не зайшов. 

Країна чудових надійних офісів, посередництво у переговорах з поганими хлопцями, "ми висловлюємо занепокоєння", ми вибачаємося за те, що..., проте ми продовжуємо і надалі співпрацювати та розвивати бізнес з . (the so-called diplomacy chicken 🐓 dance).. - 

мабуть, ці фрази вже знають та чули всі. Відомий і, до недавнього часу, непохитний швейцарський нейтралітет - це не лише залог миру і стабільності в країні, але й джерело постійного прибутку.

Відомий швейцарський комік чесно та з гумором розповідає про природу і суть нейтралітету своєї країни і, крім цього, трохи привідкриває завісу над швейцарським національним дипломатичним характером і взагалі менталітетом. Послухайте, вам сподобається. Нажаль, є лише посилання, поки немає можливості додати відео.

Останні 5 коп. від мене: незважаючи на те, що і країна багата, і люди в ній небідні та часами навіть балувані), ми бачимо і велику кількість справді небайдужих до чужої біди звичайних людей, здатних і співчувати, і допомагати тим, хто цього потребує, і жертвувати на це свій час, зусилля та посильні моральні чи матеріальні ресурси.  

Взагалі має найулюбленіше відео від цього коміка з прізвищем, що дуже нагадує українське) - про історію створення відомого на весь світ та справді дуже смачного швейцарського сирного фондю. Смачного... тобто, насолоджуйтесь)

І знову до #бібліотеки. St. Gallen, ch

Хочеться розпочати новий 2023 рік з чогось гарного, позитивного, легкого, але водночас величного та символічного. А що може бути гарнішим та величнішим за бібліотеку? 🌞

Цього разу це буде St. Gallen, Weltkulturerbe Stiftbezirk, Stiftsbibliothek - гарнюща старовинна швейцарська бібліотека, яка занесена до культурної спадщини UNESCO. Час відродити традицію нестандартних авторських оглядів найкращих бібліотек світу.

Власне, найкраще за мене про неї та її історію, як завжди, розповість відповідне відео. Ми вже давно живемо у візуалізованому світі, де не лише діти, але й левова частка дорослих найкраще сприймають не довгі текстові простирадла, а прості "примітивні" відео. Щоправда такі мастодонти та ретрогради, як я, періодично про це забувають 🤭. Виправляюся:

Від себе додам лише, що це мабуть перша бібліотека, де я почувалася приблизно, як у храмі. Не у "храмі науки" (не дуже полюбляю цю заїжджену лексику), а у справжньому... Недарма ж St. Gallen. Приставка "Святий" - це в даному випадку дещо більше, ніж просто гарна історична легенда.

Якщо вас колись занесе до Швейцарії (життя - дуже цікава та непередбачувана річ, повірте мені 🤦), дуже раджу відвідати та отримати велике моральне та культурно-естетичне задоволення. Нехай вас не лякає німецька мова. Лише за 5 шв. франків можна скористатися аудіогідом англійською. 

Гарного та плідного всім старту у новий 2023-й! 

Без коментарів #КультурнаДипломатія

"When everybody in the world would make music together, the world would be a complete different place"

Проґавила такий номер у виконанні свого улюбленого оркестра і диригента. 8 місяців тому... бо тоді якось не до музики було. 

Послухайте, а особливо текст перед піснею. Розвивати-розганяти і думку, і думки, і дії будемо трохи згодом...

Future classroom perspectives. Майбутнє ніхто не відміняв

 Як може виглядати підліткова наукова лабораторія чи шкільний експериментаріум, звісно якщо є хоча би електрика та стабільний Інтернет? Можна уявити, можна провести паралелі з багатими інноваційними бібліотеками Скандинавії, а можна просто подивитися на те, що вже давно й успішно працює в Китаї чи Сингапурі.

Я пропоную не їхати аж так далеко на схід, а подивитися на прагматичний європейський досвід. Відповідні технології розроблені вже давно, працюють та подобаються і дітям, і дорослим. Залишається лише взяти й втілити). А поки дивимось, думаємо, фантазуємо, шукаємо ресурси та натхнення і відповідно плануємо. На все свій час... Буде. Вірте!

Vivat, Universitaet!

Сьогодні є бажання розповісти про єдиний в Європі двомовний (і французька, і німецька мови викладання) університет у Фрібурзі. Фрібур - це надзвичайно гарне старовинне, переважно франкомовне містечко з неперевершеним французьким шармом + столиця кантону Фрібург, чи Фрайбург у німецькому варіанті. Є там і трохи італійців, які переважно тримають у місті свої піцерії та джелатерії-кафетерії. Ну і величезний сучасний двомовний університет, де навчається третина всіх мешканців міста та працює біля 2500 чол персонала. Йдеться не лише про викладачів, але й про чисельну адміністрацію та обслуговуючий персонал, від університетської столової до фітнес-інструкторів та, звичайно, затишної і надзвичайно культурної) бібліотеки. Хочеться, щоб ви побачили та відчули його силу і красу як ззовні, так і з середини. Першому відео вже 6 років, але з того часу нічого не змінилося. У цій, найбільш традиційній частині Швейцарії взагалі вже багато років нічого не міняється. Власне, тому тут, на відміну від того ж Цюріха, і живе найбільш здорова частина суспільства з традиційними сімейними та життєвими цінностями.

   

 Друге відео та, відповідно, подія на ньому свіженьки, цьогомісячні. Чесно кажучи, мені важко уявити щось подібне, скажімо, десь у ситому Дніпрі в мирний час. А у Швейцарії завжди мирний час). Щоб студенти, звичайні молоді хлопці й дівчата, просто так, добровільно здавали свою кров для різних бабусь-дідусів та просто хворих людей, які цього з різних причин потребують. Ще раз підкреслюю, саме в мирний час. Назбирали 81 л крові. Що тут можна сказати? Відповідне виховання молоді з акцентом на необхідність та навіть престижність волонтерської роботи та Гарний приклад для наслідування!