Пригоди українських бібліотекарів у Варшаві. День другий

Продовжуємо нашу польську сагу і сьогодні до Вашої уваги -

Пригоди українських бібліотекарів у Варшаві.
День другий.

Візит до Національної бібліотеки Польщі.

Зустріч з представниками Асоціації польських бібліотек: у нас багато спільного!

Презентація діяльності АПБ

Медіатека Старт - Мета. Ми в захваті! Нам би таку!

Мрія кожної дитини крикнути якомогоа голосніше. У медіатеці - це збувається у кімнаті "Знак оклику!"

Спілкування в неформальній обстановці: приємні враження, здорова заздрість до польських колег. Мрії поляків збулися - сподіваємося, що наші мрії у скорому майбутньому теж збудуться!

Творча лабораторія медіатеки виховує майбутніх Коперників!

Український автобан на польських

Розвиваємо культуру та мускулатуру

Колись був анекдот: у мене два сини, один розумний, а другий футболіст. Ми прямо Вам скажемо - от не треба! Можна пречудово поєднувати фізичне з інтелектуальним і таким чином ще й досягти того, чого прагнуть всі - гармонії.

Ми надзвичайно вдячні, що одним з гуру на цьому шляху стала Антрацитівська міська центральна бібліотека (Луганська область), яка і в шахи майстерно грає і хуки та аперкоти роздає. Таку майстеність належним чином оцінив «Фонд Братів Кличків», за сприяння якого в Антрациті відкрився спортивний майданчик.


"Відкриття відбулось вчора у мікрорайоні багатоквартирних будинків по вулиці Петраковського за ініціативи дитячої бібліотеки-філії № 3 Антрацитівської МЦБС та активної частини жителів мікрорайону за сприяння Фонду Братів Кличків та Фундації Кока-Кола у рамках проекту «Клич друзів – граймо разом!». Ідею взяти участь у конкурсі на отримання спортивного майданчика для міської дітвори запропонували мешканцям мікрорайону бібліотекарі, маючи доступ до мережі Інтернет, завдяки програмі «Бібліоміст».

Вони зуміли згуртувати громаду і спільна праця дала гарний результат.
Ця подія стала знаменною не тільки для жителів мікрорайону, а й для всіх

Літнє читання на робочому столі

Я вже писала, що просто приємно вражена кількістю заходів літнього читання та розваг, які пропонують наші бібліотеки - книжкові рандеву, Бібліотечна парасолька, літо з бібліотекою.. Якщо комусь цікаво, зайдіть на нашу сторінку у Facebook - там чимало лінків, відео. Я дійсно в захваті і подумалось, чи то я раніше про це не знала, чи дійсно бібліотеки цього літа стали більш активними. Так чи інакше, а я на одному блозі теж вичитала дуже непогану і дуже просту ідею - може, комусь знадобиться ;)

З метою показати, як багато людей зареєструвалося на програми літнього читання, і як щонедільно зростає їхня кількість, а також "підштовхнути" тих, хто ще вагався, Публічна бібліотека Топіка енд Шоні створила картинку, на якій відображається кількість зареєстрованих. Також на картинці міститься посилання на сайт, де можна зареєструватися summerfest.tscpl.org. (Ну, звичайно, в Америці система електронної реєстрації розвинена набагато більше, ніж у нас - поки :)

Ця картинка стала фоном на "робочому столі" всіх ком'пютерів громадського доступу (приблизно 187). Кожного тижня картинку міняють, щоб показати зростання числа зареєстрованих. Дуже просте рішення, що не потребує програмування.

Може, це й не спонукає дуже багато нових користувачів прийти на програму літнього читання, але це демонструє діяльність бібліотеки, містить компоненет ІТ і напевно привертає увагу.

Якщо у Вас були схожі ідеї або Ви впровадили щось подібне, дайте знати. Цікаво, а до чого ми ще можемо додуматись?

Люблю бібліотекарів, Однокласники і вареники в сметані!

Вчора - не ждала-не гадала, а провела час з величезним задоволенням для себе, ну й, звісно, для спільної справи.

Хоч я в сумній рік вибуху Чорнобильської АЕС ходила дитсадок, але вчора була присутня на зустрічі випускників факультетут бібліотечної справи Київського університету культури і мистецтв 1986 завдяки щедрому запрошенню Наталії Мірошніченко, якою згаданий університет має по праву тричі пишатися.

Я сама закінчила універ 7 років тому, але також трохи зніяковіла, сідаючи за парту в аудиторії. Хоч це було і не моє, але як я люблю ці свята! - передавали старі фотографії і нові - чоловіків/дітей, згадували одногрупників і прізвища викладачів, інколи навіть з успіхом :) пригадували друзів, розкиданих тепер по Америках-Німеччинах.

Безперечно перцю й цукру додали поставлений голос і жарти проректора університету Штефана, якого бібліотечні леді пригадують сором'язливим викладачем. МихМих не співав - розумієте самі, що справ багато - новий корпус побудовано до ЄВРО-2012, ремонт, ресторан "Кропива", концерти знов-таки.

Однією з чудових несподіванок для Наталії та мене була оффлайн зустріч з ще одною колегою по цеху - Ольгою Романюк. Фотографувалися разом, сподіваюся скоро отримати знаменні світлини і заздалегідь дякую і за них, і за запрошення!

А допомогли з'єднати всіх...що там не кажіть - Однокласники.ua!