Нажаль, публічні бібліотеки в Україні перестають бути місцем зустрічі інтелектуалів, і на те знайдеться низка об’єктивних причин. Перш за все, через доступність інформації в Інтернеті. Окрім цього, сам простір наших бібліотек рідко можна назвати привабливим як з естетичної, так і з побутової сторони. Насправді потреба в такому культурному просторі, з яскравим сучасним дизайном, виникає у будь-якому місті, незалежно від його історії чи планування. Можливо, саме завдяки такому переосмисленню середовища ми можемо спостерігати тенденції у реформуванні бібліотек світу, адже вони є чи не найліпшою кандидатурою, щоб стати для нас «третім місцем».
Бібліотека нового типу набуває нових функцій: додаткові приміщення, більше можливостей, навчальні курси і різноманітні заходи – все це є частиною перетворення звичайної бібліотеки на культурно-мистецький центр. Відрадно, що в Україні вже відбуваються певні зміни у даному напрямі. В українських бібліотеках відбуваються зустрічі з письменниками, фотографами, художниками та ін. Для різних верств населення організовуються навчання комп'ютерної грамотності та курси вивчення іноземних мов.
Окрім цього, нове бачення сучасної бібліотеки втілюється і в архітектурних рішеннях під час реконструкції: старе затхле приміщення з оранжерейними комплексами на підвіконнях перетворюється на простір з яскравим дизайном, який має бути зручним для роботи і привабливим для потенційного відвідувача. У цьому плані ми трішки відстаємо від наших закордонних колег.
Тож спробуємо розглянути приклади втілення нового бачення сучасної публічної бібліотеки у Європі, які варті уваги і можуть бути прикладом для втілення в Україні.
Публічна бібліотека Амстердама (Openbare Bibliotheek Amsterdam – OBA) є культурною організацією, яка об’єднує 26 міських бібліотек: центральне відділення і 25 філій в Амстердамі та поза його межами.
В оновленому вигляді Амстердамська бібліотека постала перед відвідувачами у 2007 році – йдеться не лише про реконструкцію приміщення голландським архітектором Джо Коененом, а й про геть інакше ставлення до набору послуг, які має пропонувати бібліотека.
Багато матеріалів, котрі зберігались у фондах бібліотеки, було оцифровано, і тепер вони доступні в електронному вигляді. Окрім цього, було переобладнано простір бібліотеки – вона стала не лише місцем для пошуку й читання книг, але й майданчиком для різноманітних культурно-мистецьких заходів. Серед додаткових приміщень у бібліотеці можна побачити мультимедійну і виставкову зали, залу для конференцій, навчання і навіть театральних постановок.
Також варто згадати не менш цікавий досвід у голландському місті Дельфт – злиття кількох місцевих бібліотек задля утворення великого комплексу Library Concept Center DOK, який за своїм функціональним призначенням так само не обмежився бібліотечними послугами, а перетворився на культурний центр. Як і мережа публічних бібліотек OBA, центр вирізняється широким застосуванням сучасних технологій і наявністю додаткових зал – мистецької галереї, музичного і мультимедійного простору тощо. Фінансування бібліотечного комплексу здійснюється міською радою, з ініціативи якої і було реконструйовано бібліотеку, та за рахунок внесків користувачів центру.
Публічна бібліотека у баварському місті Ауґсбурзі має столітню історію. Однак у 2002 році з ініціативи групи міських активістів було засновано «Кампанію за нову публічну бібліотеку», а вже через три роки завдяки їхньому клопотанню міська рада прийняла рішення про створення «Нової публічної бібліотеки».
Гасло нового простору – «Відкрита для всіх» – вказує, передусім, на багатофункціональність бібліотеки, адже тепер вона є місцем відпочинку, зустрічей і різноманітних подій. Зазначена «відкритість» відобразилась і в архітектурних формах будівлі: у приміщенні переважає натуральне освітлення завдяки великій кількості скляних конструкцій. Окрім цього, керівники бібліотеки наполягали на застосуванні інноваційних технологій у системах вентиляції і опалення.
Мережа бібліотек у місті Утена (Литва)
Публічну бібліотеку в литовському місті Утена (три філії в місті і 22 бібліотеки в селах) у 2002 році було визнано взірцевою моделлю бібліотеки для східних та центральних регіонів Європи. Ставши 1994 року однією з учасниць програми модернізації бібліотек, спонсором якої виступила благодійна організація Інститут «Відкрите суспільство», бібліотека постала як центр культурного й інформаційного просвітництва населення.
Це одна з перших бібліотек Литви, яка, володіючи сучасною технікою, ініціювала комп’ютерні курси для мешканців міста. Усі послуги в бібліотеці – користування Інтернетом, книжками, відео- й аудіоматеріалами – є безкоштовними, а членська картка необхідна лише для того, щоб брати книги додому.
Реконструкція приміщення так само мала на меті створити світле і затишне місце, яке так рідко асоціюється з бібліотеками на пострадянському просторі.
Міська бібліотека в м.Мальмо (Швеція) працює з читачами різного віку, тому вся будівля розплановано таким чином, що тут передбачено простір для всіх читацьких груп і різних видів діяльності.
У залі періодики, улюбленому місці старшого покоління, можна пограти в шахи; в музичному відділі, розташувавшись в зручному кріслі, можна послухати музику в навушниках, не заважаючи при цьому іншим відвідувачам; в тихих кімнатах -"ячейках" у читальному залі з видом на міський парк студенти можуть сконцентруватися на роботі.
В дитячому відділі під назвою «Балаган» з килимками у вигляді зеленої трави і хитромудрими конструкціями з книжковими полицями можна пограти, полазити або сховатися в затишному куточку, щоб почитати книжку.
Меблі, оснащені коліщатками, дозволяють трансформувати тихий читальний зал в величезний концертний майданчик з прекрасною акустикою, завдяки відкритому простору в кілька поверхів.
Це не повний перелі бібліотек, які варті уваги й наслідування. Щороку в розвинених країнах будуються, оновалюються та відкриваються нові, високотехнічні та з цікавими дизайнерськими рішеннями публічні бібліотеки. Нам з вами залишається сподіватися, що й в Україні скоро почнуть діяти спеціальні програми по оновленню чи побудові бібліотек.
Немає коментарів:
Дописати коментар