Щойно повернулася з тренінга для тренерів РТЦ у Львові. До речі, він ще триває, але Ваша покірна слуга мусила повернутися трохи раніше і дуже тішиться тим, що зараз може знов поспілкуватися з Вами онлайн з (відносної) тиші свого робочого місця. Не думайте, спілкування онлайн я люблю анітрохи не менше, ніж оффлайн.
Це був 2 тренінг із запланованої серії для тренерів РТЦ і присвячувався методиці викладання для дорослої аудиторії, а також секретам створення ефективних презентацій, тренери - Наталія Романь, Олена Башун, Ярослава Титаренко.
Тренерам з Києва та центральних областей України - привіт! Ви в цьому вже експерти :)
На початку тренінга були визначені правила, які, на мій погляд, можна застосовувати у будь-якій діяльності, не тільки тренінговій чи навчальній:
1. нема "дурних" запитань
2. правило "піднятої" руки (говорить один)
3. я-позиція/ти-позиція (говорити конкретно за себе, а не "багато вважає, що...")
Як і на попередньому тренінгу, не обійшлося без айс-брекерів та ігор, які насправді несуть у собі великий психологічний та мотиваційний підтекст і допомагають групі стати командою.
Багато обговорювали директивний та недирективний стилі викладання та їхню користь для груп різного віку і рівня підготовки. Дійшли висновку, що оптимальним все-таки є поєднання стилів.
Серед інших обговорюваних та насправді "прожитих" тем були уміння "розбуркати" аудиторію (питання, провокації, гумор), коучинг групи як ефективний спосіб приведення до результату, вправи на тренування уваги та мова тіла як один з інструментів впливу на групу.
Особливо цікавою темою була робота з важкими учасниками: провокаторами, мовчунами, коментаторами. З кожним типом по-своєму складно, але насправді ці складнощі - не проблеми, а а ресурси, які дозволяють нам покращити групову динаміку та підвищити свій професійний рівень як тренера. Універсальною порадою є у жодному разі не конфліктувати зі "складним" учасником, а перетворити його на свого союзника та помічника у проведенні заняття.
Мене просто підкорили практичні вправи з розробки міміки, артикуляційного апарату, тембру голосу перед дзеркалом. Але фоток не дочекаєтесь... :))
Також цікаво було дізнатися про конструктивну та деструктивну лінь. Поняття полягає в тому, що не треба даремно витрачати свою енергію там, де без цього можна обійтися, і не треба намагатися контролювати геть увесь навчальний процес, а поділитися відповідальністю з учасниками.
Ну і, звісно, один з найдорожчих моментів - особисте знайомство з учасниками та безпосереднє спілкування і обмін ідеями.
Бажаю тренерам гарного завершення заходу, гарно провести решту часу у Львові, більше сонця і менше дощу, наскільки це можливо в шоколадній столиці України :)) та цікавих й інтерактивних занять у Ваших центрах!
Це був 2 тренінг із запланованої серії для тренерів РТЦ і присвячувався методиці викладання для дорослої аудиторії, а також секретам створення ефективних презентацій, тренери - Наталія Романь, Олена Башун, Ярослава Титаренко.
Тренерам з Києва та центральних областей України - привіт! Ви в цьому вже експерти :)
На початку тренінга були визначені правила, які, на мій погляд, можна застосовувати у будь-якій діяльності, не тільки тренінговій чи навчальній:
1. нема "дурних" запитань
2. правило "піднятої" руки (говорить один)
3. я-позиція/ти-позиція (говорити конкретно за себе, а не "багато вважає, що...")
Як і на попередньому тренінгу, не обійшлося без айс-брекерів та ігор, які насправді несуть у собі великий психологічний та мотиваційний підтекст і допомагають групі стати командою.
Багато обговорювали директивний та недирективний стилі викладання та їхню користь для груп різного віку і рівня підготовки. Дійшли висновку, що оптимальним все-таки є поєднання стилів.
Серед інших обговорюваних та насправді "прожитих" тем були уміння "розбуркати" аудиторію (питання, провокації, гумор), коучинг групи як ефективний спосіб приведення до результату, вправи на тренування уваги та мова тіла як один з інструментів впливу на групу.
Особливо цікавою темою була робота з важкими учасниками: провокаторами, мовчунами, коментаторами. З кожним типом по-своєму складно, але насправді ці складнощі - не проблеми, а а ресурси, які дозволяють нам покращити групову динаміку та підвищити свій професійний рівень як тренера. Універсальною порадою є у жодному разі не конфліктувати зі "складним" учасником, а перетворити його на свого союзника та помічника у проведенні заняття.
Мене просто підкорили практичні вправи з розробки міміки, артикуляційного апарату, тембру голосу перед дзеркалом. Але фоток не дочекаєтесь... :))
Також цікаво було дізнатися про конструктивну та деструктивну лінь. Поняття полягає в тому, що не треба даремно витрачати свою енергію там, де без цього можна обійтися, і не треба намагатися контролювати геть увесь навчальний процес, а поділитися відповідальністю з учасниками.
Ну і, звісно, один з найдорожчих моментів - особисте знайомство з учасниками та безпосереднє спілкування і обмін ідеями.
Бажаю тренерам гарного завершення заходу, гарно провести решту часу у Львові, більше сонця і менше дощу, наскільки це можливо в шоколадній столиці України :)) та цікавих й інтерактивних занять у Ваших центрах!
Новое действо национального масштаба, которое было впервые проведено в этом году в начале марта, задумывалось как своего рода расширение традиции празднования «Международного дня книги» (World Book Day).
