Корисні онлайн ресурси для рахування грошей

Криза, пост-криза чи не криза, фінансові питання завжди залишаються актуальними і делікатними. Отже, будь ласка - пара корисних онлайн ресурсів для Ваших гаманців:

Облік-Онлайн

Облік-Онлайн - віртуальний бухгалтер для підприємців на єдиному податку, що допоможе вести облік витрат та доходів, легко формувати завжди актуальні платіжки та звіти, не забувати про оплату податків та зборів.

Облік-Онлайн - фінансовий помічник для справжніх сім’янинів, що надасть допомогу у контролю витрат сім’ї, накопиченні заощаджень, вчасно нагадає про сплату комунальних послуг.

Гдеденьги

"Где Деньги" - это онлайн бухгалтерия для частных предпринимателей, работающих в Украине и использующих упрощенную систему налогообложения.

Сама їх не використовувала. А Ви, у когось є враження?

Де там Спілбергу та Камерону!

Нехай вибачать мене шановні метри, але технології ажніяк не стоять на місці і дозволяють дедалі більшому числу людей відчути себе, ну, принаймні, трооохи Спілбергом.. :)

З огляду на тренд моди на буктрейлери (ось, ось, ось і ось), що з'явився нещодавно в укр.бібл.блогосфері хотіла також згадати пару програмок, які дозволять прикрасити Ваш блог або, принаймні, побавитись пару годин перед компом довгими квітневими вечорами :)

Voovees

voki

National Bookmobile Day @ your library

Це відео було зроблено Цифровою бібліотекою штату Джорджіа, США (the Digital Library of Georgia) з нагоди минулорічного святкування Дня мобільних бібліотек. Ролик містить чудові фотографії з діяльності мобільних бібліотек штату Джорджіа починаючи з минулого століття.

Мобільна бібліотека - вигляд зсередини



Мобільна бібліотека - вигляд ззовні



13 квітня 2011 р. американські бібліотеки також відзначать День народження Мобільної бібліотеки, відкриваючи свої "бібліотеки на колесах" для публіки. Цей день є також найкращою нагодою для тих давніх та нових користувачів мобільних бібліотек країни, які хочуть подякувати відданим бібліотекарям та своїм бібліотекам на колесах за їх роботу та послуги. В цей день користувачі зазвичай відсилають численні листи подяки та електронні листи своїм бібліотекам або висловлюють свою підтримку бібліотечній справі, ти самим привертаючи увагу урядовців, спонсорів та інших осіб та організацій, від яких залежить фінансування та підтримка бібліотек.

Також, на відповідній сторінці ініціативи National Bookmobile Day в мережі Фейсбук бібліотекарі діляться своїми планами, фото та відео-матеріалами щодо заходів до цього свята в 2011 році. Заходьте й ви!

Заробітчанська правда: Бібліотека як вікно у життя українських емігрантів

Отакі вікна все більше й більше відкривають українські районні бібліотеки - переможці конкурсів співпраці з громадою програми "Бібліоміст" і не тільки. Витяг із нещодавних публікацій в пресі:

"Хто не має можливості вдома спідкуватися в онлайн-режимі із родичами за кордоном, відтепер зможуть це зробити, завітавши до районної бібліотеки у місті Тисмениця. І головне, що ця послуга - безкоштовна для будь-якого мешканця Тисмениччини...

Районна бібліотека стане осередком, що мобілізує всю громаду для створення інформаційно-консультативного центру для родин українських заробітчан та осіб, які б хотіли отримувати доступ до корисних Інтернет-джерел з даної тематики.

Тут проводитимуться живі та онлайнові консультації із заробітчанами та службами підтримки емігрантів за кордоном, навчання волонтерів та представників місцевої громади основ комп'ютерної грамотності та роботи в Інтернеті, а також буде запроваджено періодичне онлайн-спілкування "Спитай у заробітчанина" за участі громадськості району."

З нетерпіням чекаємо на завершення проекту цього літа, щоб подивитися на результати та дізнатися найцікавіші подробиці!

Тренуються всі!

Щойно повернулася з тренінга для тренерів РТЦ у Львові. До речі, він ще триває, але Ваша покірна слуга мусила повернутися трохи раніше і дуже тішиться тим, що зараз може знов поспілкуватися з Вами онлайн з (відносної) тиші свого робочого місця. Не думайте, спілкування онлайн я люблю анітрохи не менше, ніж оффлайн.
Це був 2 тренінг із запланованої серії для тренерів РТЦ і присвячувався методиці викладання для дорослої аудиторії, а також секретам створення ефективних презентацій, тренери - Наталія Романь, Олена Башун, Ярослава Титаренко.

Тренерам з Києва та центральних областей України - привіт! Ви в цьому вже експерти :)
На початку тренінга були визначені правила, які, на мій погляд, можна застосовувати у будь-якій діяльності, не тільки тренінговій чи навчальній:

1. нема "дурних" запитань
2. правило "піднятої" руки (говорить один)
3. я-позиція/ти-позиція (говорити конкретно за себе, а не "багато вважає, що...")

Як і на попередньому тренінгу, не обійшлося без айс-брекерів та ігор, які насправді несуть у собі великий психологічний та мотиваційний підтекст і допомагають групі стати командою.


Багато обговорювали директивний та недирективний стилі викладання та їхню користь для груп різного віку і рівня підготовки. Дійшли висновку, що оптимальним все-таки є поєднання стилів.
Серед інших обговорюваних та насправді "прожитих" тем були уміння "розбуркати" аудиторію (питання, провокації, гумор), коучинг групи як ефективний спосіб приведення до результату, вправи на тренування уваги та мова тіла як один з інструментів впливу на групу.

Особливо цікавою темою була робота з важкими учасниками: провокаторами, мовчунами, коментаторами. З кожним типом по-своєму складно, але насправді ці складнощі - не проблеми, а а ресурси, які дозволяють нам покращити групову динаміку та підвищити свій професійний рівень як тренера. Універсальною порадою є у жодному разі не конфліктувати зі "складним" учасником, а перетворити його на свого союзника та помічника у проведенні заняття.

Мене просто підкорили практичні вправи з розробки міміки, артикуляційного апарату, тембру голосу перед дзеркалом. Але фоток не дочекаєтесь... :))

Також цікаво було дізнатися про конструктивну та деструктивну лінь. Поняття полягає в тому, що не треба даремно витрачати свою енергію там, де без цього можна обійтися, і не треба намагатися контролювати геть увесь навчальний процес, а поділитися відповідальністю з учасниками.

Ну і, звісно, один з найдорожчих моментів - особисте знайомство з учасниками та безпосереднє спілкування і обмін ідеями.

Бажаю тренерам гарного завершення заходу, гарно провести решту часу у Львові, більше сонця і менше дощу, наскільки це можливо в шоколадній столиці України :)) та цікавих й інтерактивних занять у Ваших центрах!

Бібліотеки шукають лідерів

Ми вже звикли, що організації, які допомагають розвитку бібліотек, активно шукають серед них лідерів, здатних повести за собою у світле майбутнє всіх інших бібліотекарів.

Але такий процес іде і в самих бібліотеках, які також відчувають потребу в лідерах. Прикладом може бути внутрішній проект Дніпропетровської міської ЦБС під назвою «Школа бібліотечного лідера». Він має на меті пошук у своїй власній бібліотеці співробітників, які бажають та можуть повести за собою інших на шляху підвищення як власного професійного рівня, так і рівня бібліотеки взагалі.

Проект повинен допомогти таким неординарним бібліотекарям через проведення спеціалізованих тренінгів з бібліотечного менеджменту, технічних навичок та інших тем, підібраних саме для потреб цієї бібліотеки.



Лідери уважно слухають

В 2011 році проведено вже два таких тренінга (їх в рамках проекту називають «школами»). Детально про ці тренінги можна почитати на блозі електронного читального залу бібліотеки (так так, зал має власний блог).



 

... та активно експерементують

Еволюція по-британськи: від Міжнародного дня до Міжнародної ночі книги

Новое действо национального масштаба, которое было впервые проведено в этом году в начале марта, задумывалось как своего рода расширение традиции празднования «Международного дня книги» (World Book Day). В Соединенном Королевстве и Ирландской республике этот праздник с 1998 года отмечается в первый четверг марта и предполагает проведение традиционных акций, включая, например, известную практику раздачи школьникам книжных ваучеров, которые позволяют приобрести любую книгу из специально отобранного ассортимента всего за 1 фунт стерлингов. «Международная ночь книги» (World Book Night) состоялась 5 марта и была адресована в первую очередь взрослой аудитории. По мнению автора идеи мероприятия, главы издательства Canongate, Джейми Бинга (Jamie Byng), самый эффективный способ продвинуть книгу – отдать ее людям и тем самым поощрить «сарафанное радио». Согласно замыслу, представители книжной отрасли страны еще осенью отобрали сотню книг, к которым, по их мнению, стоило бы привлечь внимание читателей. После этого специальный комитет, в который входили представители книжной отрасли, библиотекари и литераторы, отобрали 25 книг для окончательного списка. В него вошли произведения таких авторов, как Ремарк, Маркес, Алан Беннетт, Маргарет Этвуд, Джон ле Карре, Мюриэл Спарк и других. С декабря на сайте WBN регистрировались желающие стать волонтерами проекта – таковых требовалось 20 тысяч. Для акции было выделено 40 тысяч экземпляров каждой из книг, и волонтер получал 48 копий, которые он мог раздать по своему усмотрению. Оставшиеся экземпляры собирались распределять организаторы мероприятия – по больницам, тюрьмам и другим учреждениям, в которых затруднен доступ к книгам. СМИ с энтузиазмом отнеслись к новой инициативе и на протяжении нескольких месяцев подробно освещали подготовку. «Ночь книги» успела собрать целую плеяду «звездных» покровителей, среди которых оказались Том Стоппард, Джоан Роулинг, Филипп Пулман, Шеймас Хини, а также Ник Кейв, Дэмиен Херст, Тильда Суинтон и другие. Некоторые представители книжной отрасли сочли, что в условиях экономического спада довольно неразумно заниматься такого рода благотворительностью. Впрочем, мероприятию все же была обеспечена поддержка большинства издателей, книготорговцев и отраслевых объединений, включая Ассоциацию издателей (Publishers Association), Ассоциацию книготорговцев (Booksellers Association), Гильдию независимых издателей (Independent Publishers Guild) и другие. Как сообщает журнал The Bookseller, «Ночь книги» смогла поощрить книжную торговлю, обеспечив продажи дополнительных 70 тысяч копий 25 книг из вышеупомянутого списка на сумму 425 тысяч фунтов. Согласно данным сервиса Nielsen BookScan, средние продажи этих книг выросли на 81% на протяжении последних двух недель (с начала до середины марта) и на 121% – за последний месяц. По сравнению с аналогичным периодом прошлого года продажи выросли в среднем на 185%. Джейми Бинг надеется, что проект будет расширяться, и, возможно, в десятках других стран в ближайшие годы будут проведены аналогичные мероприятия. Ну як, бібліотечна країно, долучаємося? Власне, я вже почала - пишу цей допис вночі :)

Джерело: Pro-Books.Ru

Електронна бібліотека в аеропорті вже в Тайвані

Минулого року бібліотекою в аеропорті порадували голандці, цього року - тайванці, причому обидві бібліотеки позиціонують себе першими у світі :). Цікава тенденція - хто наступний?

Кажуть, що бібліотека одразу стала дуже популярною. Однак, книг на всіх поки не вистарчає та їх вибір не зовсім стикується із задачею бібліотеки, яка полягала в тому, щоб туристи провели декілька годин вимушеного очікування з книгою. Більшість книг є занадто довгими, і читачі змушені їх кидати прочитаними наполовину.

Тим не менш, досвід тайванського аеропорту вже збираються перейняти й інші. Не дивно, адже аеропорт - це комерційне підприємство і, згідно чисельних опитувань, те, яким чином транзитний пасажир проведе в ньому час і є одним з важливих факторів загальної оцінки його роботи з боку користувачів.
 

В тайваньском аэропорту открылась электронная библиотека

Пассажиры, вылетающие из международного аэропорта Таоюань, могут на время ожидания взять электронную книгу из, как утверждают организаторы, первой в мире электронной библиотеки для путешественников. Она открылась в одном из двух терминалов аэропорта, где обычно останавливаются пассажиры, следующие транзитом из Северной Америки в страны Юго-Восточной Азии и обратно.
В библиотеке имеется около 30 устройств для чтения – в том числе планшеты iPad и устройства с экранами из электронной бумаги. Электронные книги, которых в библиотеке примерно четыре сотни, хранятся в форматах ePub и Zinio. Впрочем, загружать книги на собственные устройства посетителям не позволяют, и желающим почитать приходится ждать, пока освободится библиотечное устройство. Кроме электронных, в библиотеке имеется около двух тысяч бумажных книг на китайском и английском языках.

Открыть в аэропорту электронную библиотеку предложил президент Тайваня Ма Инцзю. Проекту помогали специалисты из Тайваньского института информационной индустрии, а общая стоимость его превысила 100 тыс. долл.



Источник: BookMix.ru

Fulbright Scholar Program очима бібліотекаря: участь у Програмі надала мені колосальні можливості для професійного росту

Олена Башун
Fulbright Scholar Program 2009/10

Бібліотечна справа

Донецька обласна наукова бібліотека 

університет Північної Kароліни в Чапел Хілл

Олена Башун та співробітник
американського депозитарія

Коли перед Донецькою обласною універсальною науковою бібліотекою ім. Н. К. Крупської, де я працювала заступником директора, постала нагальна потреба оцифрування бібліотечних фондів, я не роздумуючи звернулась до Програми ім. Фулбрайта, яка надає можливість вивчити досвід американських бібліотек, отримати необхідні знання щодо оцифрування бібліотечних колекцій. Адже саме в Америці ці технології розвинуті на високому рівні.

Жоден науковець не обійдеться без бібліотек, які є джерелом знань. Тому зосереджусь саме на книгозбірнях, які в США досягли неперевершеного рівня і працюють на задоволення потреб користувачів не декларативно, а фактично, бо на цьому зосереджена і тримається вся американська бібліотечна система. Вона побудована таким чином, щоб було зручно саме читачеві.

Доступ до бібліотечних фондів скрізь відкритий: від маленьких публічних бібліотек до багатомільйонних університетських книгосховищ. Майже всі книжки, за винятком довідкових видань та періодики, можна брати додому, причому їх кількість не обмежується. Якщо необхідна книга відсутня в бібліотеці, то її замовлять в іншій і доставлять у найкоротші терміни. В Україні ж переважна більшість книжок, потрібних науковцям, є тільки в читальних залах і додому не видається. Хоча окремі бібліотеки мають абонементи з популярною літературою, де можна взяти додому до 5 видань, але там переважно відсутні книги, потрібні науковцям.

Повертати літературу до бібліотек у США також досить зручно. Для цього не потрібно їхати до книгозбірні, а можна в будь-який зручний час, навіть уночі, в спеціально обладнаних місцях, не виходячи з машини, покласти книжки до спеціальної скриньки, і вони будуть повернуті до бібліотеки.

У добу розвитку цифрових технологій доступ до багатомільйонних ресурсів, які передплачує бібліотека, надається в електронному вигляді. Більшість книгозбірень створюють власні електронні колекції, які користуються значним попитом і часто є безкоштовними для користувачів. Університет Північної Кароліни в Чапел Хілл, де я перебувала, має значні досягнення з оцифрування власних колекцій. Так, наприклад, їх електронну колекцію «Документи американців Півдня» щомісяця використовують понад 135 тис. осіб з усього світу.

Орієнтуватись у цьому морі друкованої та цифрової інформації допомагають бібліотекарі, причому консультації можна отримати як у книгозбірні, так і на сайті, де ретельно роз’яснюється, як користуватись ресурсами. Також можна замовити їх у разі відсутності й отримати консультацію бібліотечного фахівця в режимі чату. Для читачів проводяться різноманітні заняття, на які можна записатись на сайті бібліотеки – особисто чи для всієї групи. Отже, в бібліотеках США створені зручні умови для якісної наукової роботи і доступу до інформації.

Програма ім. Фулбрайта надала мені можливість навчатись в університеті Північної Кароліни на факультеті інформаційно-бібліотечних технологій. Це допомогло пізнати зсередини весь навчальний процес, механізм побудови навчальних планів, осягнути свободу викладання, де ніхто не диктує педагогові, що і як викладати. Американська система навчання вражає активним використанням комп’ютерних технологій, де всі курси є в електронному вигляді, спілкування викладача та студента проходить за допомогою ІТ-технологій, а її демократичність проявляється в обов’язковій оцінці студентом якості курсу і роботи викладача.

Завдяки Програмі ім. Фулбрайта я також налагодила співпрацю зі своїми американськими колегами. Так, я мала зустріч із президентом Американської бібліотечної асоціації Камілою Аліре. Такі професійні контакти сприяють самоосвіті, набуттю досвіду, адже я брала участь у всіх нарадах стосовно оцифрування колекцій та підготовки різноманітних проектів на отримання грантів для цього. Це дало мені змогу побачити і відчути весь процес оцифрування зсередини і осягнути як проблеми, так і перспективи.

Отриманий досвід буду активно популяризувати серед українських бібліотекарів. Зараз працюю у програмі Бібліоміст. Я також планую розробити для бібліотекарів дистанційний курс з проблем оцифровування фондів і сприяти розширенню можливостей використання електронних ресурсів книгозбірень при дистанційному навчанні бібліотекарів та бібліотек-учасниць Програми.