Зі старим Новим роком, друзі!

Created with Padlet

Пиво з абрикосів (гостьовий пост)

Дорогі колеги, вітання з минулими святами та найкращі побажання у новому 2014 році!

Новий рік принесе багато змін до бібліотечного життя країни взагалі та до життя "Бібліотечного автобану" зокрема (плануємо передати кермо керування у гарні та надійні руки), тому дуже символічно розпочинаємо цей рік із чудового гостьового посту від справжнього ентузіаста бібліотечної справи Юлії Ковальчук із Рівненської обласної універсальної бібліотеки - лідера оригінальних гостьових дописів на нашому блозі:

У Рівному створили першу некомерційну аудіокнигу

Мова йде про проект співробітниці Рівненської обласної бібліотеки Юлії Ковальчук «Створення аудіокниги за повістю Олександра Євтушка «Пиво з абрикосів», який було реалізовано завдяки гранту голови Рівненської облдержадміністрації та голови Рівненської обласної ради обдарованій молоді.

Мета ініціативи – надати можливість людям з вадами зору познайомитися з літературною творчістю рівненського письменника, сприяючи ліквідації інформаційної нерівності незрячих людей. До участі в ньому долучилися письменники Олександр Євтушок - автор повісті та Олександр Ірванець - автор передмови, артист Корній Демидюк, звукорежисер Іван Ніколаєв, музиканти Ілля Горбунов та Адієлло Дезідоріо. Проект не переслідує жодної комерційної вигоди, тому аудіовидання не надходитиме в продаж, а розповсюджуватиметься через інтернет.

Повість «Пиво з абрикосів», назва якої за своїм стилем і значенням перегукується з «Кульбабовим вином» Рея Бредбері, розповідає про дружбу, кохання, творчість, пошуки себе, а власне, узагальнюючи все перелічене, це оповідка про юність. Не абстрактну юність, а цілком реальне життя, поривання і почуття двох молодих юнаків: Івана Гацкевича та Матвія Воргуля, які живуть у Рівному та займаються грою на гітарі (у них є колектив «Мала Земля», що працює у жанрі авторської пісні). Сюжет намотується навколо історії кохання одного з них – Івана Гацкевича, який спалахує почуттями до співачки-учасниці музичного фестивалю, але, попри любов до неї, не може зрозуміти логіку вчинків своєї обраниці.

«Пиво з абрикосів» не випадково було обране для створення аудіокниги – цей твір у 2012 році став лауреатом конкурсу «Краща книга Рівненщини», а у 2004 році - володарем ІІІ премії  у номінації «Проза» від видавництва «Смолоскип».

Зараз повністю «зверстана» аудіокнига, записана двома голосами та з музичним супроводом, виставлена для вільного прослуховування на сайті Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки у розділі «Аудіоподкасти». Ще 20 примірників видання, записаних на диски, було розповсюджено серед громадських організацій Рівного, що опікуються незрячими людьми. 

Юлія Ковальчук

      

Подарунки на Миколая: комп'ютери у бібліотеках Євпаторії!

Буквально сьогодні повернулася з відкриттів нових бібліотечних послуг у бібліотеках Євпаторії і поспішаю поділитися новинами та враженнями. Враження - найкращі. Нові послуги та безкоштовний Інтернет тепер доступні у ще 3 бібліотеках Євпаторії: бібліотеці-філії ім.Л.Українки, курортній бібліотеці ім. Островського та дитячій бібліотеці ім. Макаренка. Громаду вітали міський голова Євпаторії А.П. Даниленко та Міністр культури АР Крим А. Плакіда. А до користувачів дитячої бібліотеки завітав сам Св. Миколай і привітав малечу зі святом, а оскільки, як виявилось, всі діти поводились чемно і сумлінно протягом року, то отримали солодкі подарунки, а також нові комп'ютери в бібліотеці!

Приємно зазначити, що в дитячій бібліотеці відбулась демонстрація відео-переможця конкурсу "БібліоКіноФест 2013"

Библиотекари-индиго (або "ульотний" гостьовий пост:)

Проект «Бібліоміст»  ломает стереотипы о библиотеках Украины с 2009 года. За это время во всех уголках нашей страны люди смогли увидеть, что современная библиотека – это не пыльное книгохранилище, а место, где каждый сможет найти информацию да и вообще занятие по душе.

Проект «Сучасний бібліотекар» призван ломать стререотипы уже о самих библиотекарях. Как сказала Мехри Карагдыева, руководитель проекта в Украине – «Наша цель, подготовить настоящих лидеров библиотечного дела, дать им необходимые навыки для того, чтобы их учреждения всегда оставались местом передовых технологий». У Мехри это уже третий проект, связанный с информационными технологиями. А украинские «Современные библиотекари» - первые в мире, кто прошел через такую усиленную программу подготовки. 200 часов занятий под руководством лучших тренеров смогли не только сделать из наших библиотекарей «продвинутых пользователей», но и дать им такую уверенность в своих силах, что многие готовы сами учить своих читателей и коллег.

А ведь когда в мае 2013 года проект «Библиоміст» объявил о наборе в программу «Современный библиотекарь», в наш успех мало кто верил. Целью проекта было подготовить из обычных библиотечных работников настоящих специалистов по информационным технологиям. Казалось, все возможные предрассудки обрушились на нас. Нам, тренерам, рассказывали всяческие ужасы о том, что «летом никто на ваши курсы ходить не будет», «библиотекари даже Вордом нормально пользоваться не могут, о каком сетевом администрировании может идти речь», «Блоги? Зачем им блоги? Есть же библиотечные сайты.» «Создание сайтов? Зачем? Есть же библиотечные блоги.» Трудностей было много. И одна из самых главных –убедить библиотекарей в том, что им нужны современные информационные технологии. Ведь принято считать, что их работа может находиться в стороне от технического прогресса. Так было всегда, но больше не будет. 21 век безжалостен но справедлив.

Однако уже к началу проекта мы получили более 200 заявок от желающих принять участие. Потом был первый раунд, после которого осталось чуть меньше 70 желающих. В третьем раунде приняли участие только 28 финалистов.

Для каждой участие в проекте было маленьким подвигом. Лиля Швец, к примеру, чтобы попасть в третий раунд, сдала экстерном сессию, а первые два раунда она каждый день добиралась на тренинги за 70 километров из родного Хотина. Таня Чайка – сбежала из больницы, куда она попала с воспалением легких (НЕ ПОВТОРЯЙТЕ ЭТОТ ПОДВИГ!). Курсантка из Кировограда – добиралась на тренинги из соседней области. Многие ради курсов пожертвовали своими отпусками, семьями. Да и рабочие обязанности с них никто не снимал. Я долго

пытался понять, откуда такая тяга к знаниям. И понял, что информационные технологии для них не только новые компетенции. Это – свобода! Свобода от неэффективной и бумажной работы. Всего того, из-за чего люди перестают ходить в библиотеку.

Глядя на них, трудно поверить в то, что это самые обычные библиотекари. В аудитории стоят 28 ноутбуков. На каждом – листочек с коротким именем. Никаких отчеств и должностей. Они все девочки. Независимо от возраста, отдела и опыта работы. Библиотекари, временно променявшие семью на IT-технологии, друг к дружке относятся

так, как будто только недавно расстались на выпускном из любимой школы. Взаимовыручка у них такая, что позавидует любая хоккейная команда. Метод проектов, так горячо любимый и продвигаемый всеми новомодными тренерами, девочки освоили быстро и интуитивно. Сборка-разборка компьютеров – да нет ничего проще! Только отвертку дайте! А можно мы еще и ноутбук разберем? Сделать блог? Как опять? У нас всех уже есть! Когда на занятии по цифровой фотографии рассказываешь о нестандартных ракурсах сьемки, через пять минут на фейсбуке уже можешь наблюдать фотку с собой именно с такого ракурса. Работать с такой аудиторией – одно удовольствие. У них нет страха перед новыми знаниями. Они боятся только одного – скуки и рутины.

Про работу тут почти не говорят. За эти две недели в пансионате  под Киевом, все уже успели подзабыть про «нехватку библиотечных фондов», беспредел Казначейства, неотапливаемые помещения, бесконечные формуляры и «мероприятия по празднованию очередной годовщины». Современные технологии будто отрезали путь назад, к библиотечным технологиям пещерного века. И если у некоторых «фей читального зала» еще остались иллюзии пересидеть 21 век за конторкой с чаем и любовным романом, то у Современных библиотекарей для них плохие новости.

Поверить в то, что эти обаятельные женщины – представительницы одной из «скучнейших» профессий, невозможно. На всех 28 курсанток - всего три пары очков и  всего шесть бумажных книг. Зато у каждой – электронный ридер, ноутбук или планшет. Новые технологии тут уже победили. Как и за стенами библиотек.

Модные прически, независимо от времени, потраченного на сон.. Ровные, как у балерин, спины, невозможные у тех, кто просиживает время за столом. Они поют, ведут блоги, создают сайты, записывают подкасты. Они даже читают рэп! Они знают, что такое сервер и как его разобрать, они не боятся отвертки. Они знают, что вставить iframe в бесплатный шаблон wordpress нельзя, поэтому заводят себе блог на независимом хостинге. Они отказываются от флешек в пользу «облачных сервисов». Они знают, что в библиотеке главные не книги, а читатели. Они уверены, что в читальном зале должна быть не тишина, а люди, свет и что-нибудь почитать. Почитать, кстати, уже не только книги. Они  «не валят горизонт» и никогда не снимают «вертикальное видео» на мобильный. Они не знают, как пахнет книжная пыль, а компьютер всегда вытрут правильной салфеткой.  Они – завсегдатаи «Твиттера» и авторы «Фейсбука». Они никогда не вернутся в