Бібліотеки шукають лідерів

Ми вже звикли, що організації, які допомагають розвитку бібліотек, активно шукають серед них лідерів, здатних повести за собою у світле майбутнє всіх інших бібліотекарів.

Але такий процес іде і в самих бібліотеках, які також відчувають потребу в лідерах. Прикладом може бути внутрішній проект Дніпропетровської міської ЦБС під назвою «Школа бібліотечного лідера». Він має на меті пошук у своїй власній бібліотеці співробітників, які бажають та можуть повести за собою інших на шляху підвищення як власного професійного рівня, так і рівня бібліотеки взагалі.

Проект повинен допомогти таким неординарним бібліотекарям через проведення спеціалізованих тренінгів з бібліотечного менеджменту, технічних навичок та інших тем, підібраних саме для потреб цієї бібліотеки.



Лідери уважно слухають

В 2011 році проведено вже два таких тренінга (їх в рамках проекту називають «школами»). Детально про ці тренінги можна почитати на блозі електронного читального залу бібліотеки (так так, зал має власний блог).



 

... та активно експерементують

Еволюція по-британськи: від Міжнародного дня до Міжнародної ночі книги

Новое действо национального масштаба, которое было впервые проведено в этом году в начале марта, задумывалось как своего рода расширение традиции празднования «Международного дня книги» (World Book Day). В Соединенном Королевстве и Ирландской республике этот праздник с 1998 года отмечается в первый четверг марта и предполагает проведение традиционных акций, включая, например, известную практику раздачи школьникам книжных ваучеров, которые позволяют приобрести любую книгу из специально отобранного ассортимента всего за 1 фунт стерлингов. «Международная ночь книги» (World Book Night) состоялась 5 марта и была адресована в первую очередь взрослой аудитории. По мнению автора идеи мероприятия, главы издательства Canongate, Джейми Бинга (Jamie Byng), самый эффективный способ продвинуть книгу – отдать ее людям и тем самым поощрить «сарафанное радио». Согласно замыслу, представители книжной отрасли страны еще осенью отобрали сотню книг, к которым, по их мнению, стоило бы привлечь внимание читателей. После этого специальный комитет, в который входили представители книжной отрасли, библиотекари и литераторы, отобрали 25 книг для окончательного списка. В него вошли произведения таких авторов, как Ремарк, Маркес, Алан Беннетт, Маргарет Этвуд, Джон ле Карре, Мюриэл Спарк и других. С декабря на сайте WBN регистрировались желающие стать волонтерами проекта – таковых требовалось 20 тысяч. Для акции было выделено 40 тысяч экземпляров каждой из книг, и волонтер получал 48 копий, которые он мог раздать по своему усмотрению. Оставшиеся экземпляры собирались распределять организаторы мероприятия – по больницам, тюрьмам и другим учреждениям, в которых затруднен доступ к книгам. СМИ с энтузиазмом отнеслись к новой инициативе и на протяжении нескольких месяцев подробно освещали подготовку. «Ночь книги» успела собрать целую плеяду «звездных» покровителей, среди которых оказались Том Стоппард, Джоан Роулинг, Филипп Пулман, Шеймас Хини, а также Ник Кейв, Дэмиен Херст, Тильда Суинтон и другие. Некоторые представители книжной отрасли сочли, что в условиях экономического спада довольно неразумно заниматься такого рода благотворительностью. Впрочем, мероприятию все же была обеспечена поддержка большинства издателей, книготорговцев и отраслевых объединений, включая Ассоциацию издателей (Publishers Association), Ассоциацию книготорговцев (Booksellers Association), Гильдию независимых издателей (Independent Publishers Guild) и другие. Как сообщает журнал The Bookseller, «Ночь книги» смогла поощрить книжную торговлю, обеспечив продажи дополнительных 70 тысяч копий 25 книг из вышеупомянутого списка на сумму 425 тысяч фунтов. Согласно данным сервиса Nielsen BookScan, средние продажи этих книг выросли на 81% на протяжении последних двух недель (с начала до середины марта) и на 121% – за последний месяц. По сравнению с аналогичным периодом прошлого года продажи выросли в среднем на 185%. Джейми Бинг надеется, что проект будет расширяться, и, возможно, в десятках других стран в ближайшие годы будут проведены аналогичные мероприятия. Ну як, бібліотечна країно, долучаємося? Власне, я вже почала - пишу цей допис вночі :)

Джерело: Pro-Books.Ru

Електронна бібліотека в аеропорті вже в Тайвані

Минулого року бібліотекою в аеропорті порадували голандці, цього року - тайванці, причому обидві бібліотеки позиціонують себе першими у світі :). Цікава тенденція - хто наступний?

Кажуть, що бібліотека одразу стала дуже популярною. Однак, книг на всіх поки не вистарчає та їх вибір не зовсім стикується із задачею бібліотеки, яка полягала в тому, щоб туристи провели декілька годин вимушеного очікування з книгою. Більшість книг є занадто довгими, і читачі змушені їх кидати прочитаними наполовину.

Тим не менш, досвід тайванського аеропорту вже збираються перейняти й інші. Не дивно, адже аеропорт - це комерційне підприємство і, згідно чисельних опитувань, те, яким чином транзитний пасажир проведе в ньому час і є одним з важливих факторів загальної оцінки його роботи з боку користувачів.
 

В тайваньском аэропорту открылась электронная библиотека

Пассажиры, вылетающие из международного аэропорта Таоюань, могут на время ожидания взять электронную книгу из, как утверждают организаторы, первой в мире электронной библиотеки для путешественников. Она открылась в одном из двух терминалов аэропорта, где обычно останавливаются пассажиры, следующие транзитом из Северной Америки в страны Юго-Восточной Азии и обратно.
В библиотеке имеется около 30 устройств для чтения – в том числе планшеты iPad и устройства с экранами из электронной бумаги. Электронные книги, которых в библиотеке примерно четыре сотни, хранятся в форматах ePub и Zinio. Впрочем, загружать книги на собственные устройства посетителям не позволяют, и желающим почитать приходится ждать, пока освободится библиотечное устройство. Кроме электронных, в библиотеке имеется около двух тысяч бумажных книг на китайском и английском языках.

Открыть в аэропорту электронную библиотеку предложил президент Тайваня Ма Инцзю. Проекту помогали специалисты из Тайваньского института информационной индустрии, а общая стоимость его превысила 100 тыс. долл.



Источник: BookMix.ru

Fulbright Scholar Program очима бібліотекаря: участь у Програмі надала мені колосальні можливості для професійного росту

Олена Башун
Fulbright Scholar Program 2009/10

Бібліотечна справа

Донецька обласна наукова бібліотека 

університет Північної Kароліни в Чапел Хілл

Олена Башун та співробітник
американського депозитарія

Коли перед Донецькою обласною універсальною науковою бібліотекою ім. Н. К. Крупської, де я працювала заступником директора, постала нагальна потреба оцифрування бібліотечних фондів, я не роздумуючи звернулась до Програми ім. Фулбрайта, яка надає можливість вивчити досвід американських бібліотек, отримати необхідні знання щодо оцифрування бібліотечних колекцій. Адже саме в Америці ці технології розвинуті на високому рівні.

Жоден науковець не обійдеться без бібліотек, які є джерелом знань. Тому зосереджусь саме на книгозбірнях, які в США досягли неперевершеного рівня і працюють на задоволення потреб користувачів не декларативно, а фактично, бо на цьому зосереджена і тримається вся американська бібліотечна система. Вона побудована таким чином, щоб було зручно саме читачеві.

Доступ до бібліотечних фондів скрізь відкритий: від маленьких публічних бібліотек до багатомільйонних університетських книгосховищ. Майже всі книжки, за винятком довідкових видань та періодики, можна брати додому, причому їх кількість не обмежується. Якщо необхідна книга відсутня в бібліотеці, то її замовлять в іншій і доставлять у найкоротші терміни. В Україні ж переважна більшість книжок, потрібних науковцям, є тільки в читальних залах і додому не видається. Хоча окремі бібліотеки мають абонементи з популярною літературою, де можна взяти додому до 5 видань, але там переважно відсутні книги, потрібні науковцям.

Повертати літературу до бібліотек у США також досить зручно. Для цього не потрібно їхати до книгозбірні, а можна в будь-який зручний час, навіть уночі, в спеціально обладнаних місцях, не виходячи з машини, покласти книжки до спеціальної скриньки, і вони будуть повернуті до бібліотеки.

У добу розвитку цифрових технологій доступ до багатомільйонних ресурсів, які передплачує бібліотека, надається в електронному вигляді. Більшість книгозбірень створюють власні електронні колекції, які користуються значним попитом і часто є безкоштовними для користувачів. Університет Північної Кароліни в Чапел Хілл, де я перебувала, має значні досягнення з оцифрування власних колекцій. Так, наприклад, їх електронну колекцію «Документи американців Півдня» щомісяця використовують понад 135 тис. осіб з усього світу.

Орієнтуватись у цьому морі друкованої та цифрової інформації допомагають бібліотекарі, причому консультації можна отримати як у книгозбірні, так і на сайті, де ретельно роз’яснюється, як користуватись ресурсами. Також можна замовити їх у разі відсутності й отримати консультацію бібліотечного фахівця в режимі чату. Для читачів проводяться різноманітні заняття, на які можна записатись на сайті бібліотеки – особисто чи для всієї групи. Отже, в бібліотеках США створені зручні умови для якісної наукової роботи і доступу до інформації.

Програма ім. Фулбрайта надала мені можливість навчатись в університеті Північної Кароліни на факультеті інформаційно-бібліотечних технологій. Це допомогло пізнати зсередини весь навчальний процес, механізм побудови навчальних планів, осягнути свободу викладання, де ніхто не диктує педагогові, що і як викладати. Американська система навчання вражає активним використанням комп’ютерних технологій, де всі курси є в електронному вигляді, спілкування викладача та студента проходить за допомогою ІТ-технологій, а її демократичність проявляється в обов’язковій оцінці студентом якості курсу і роботи викладача.

Завдяки Програмі ім. Фулбрайта я також налагодила співпрацю зі своїми американськими колегами. Так, я мала зустріч із президентом Американської бібліотечної асоціації Камілою Аліре. Такі професійні контакти сприяють самоосвіті, набуттю досвіду, адже я брала участь у всіх нарадах стосовно оцифрування колекцій та підготовки різноманітних проектів на отримання грантів для цього. Це дало мені змогу побачити і відчути весь процес оцифрування зсередини і осягнути як проблеми, так і перспективи.

Отриманий досвід буду активно популяризувати серед українських бібліотекарів. Зараз працюю у програмі Бібліоміст. Я також планую розробити для бібліотекарів дистанційний курс з проблем оцифровування фондів і сприяти розширенню можливостей використання електронних ресурсів книгозбірень при дистанційному навчанні бібліотекарів та бібліотек-учасниць Програми.