субота, 16 березня 2019 р.

Невиліковний весняний позитив

Сьогодні видався вкрай несприятливий (дощовий і щось недобре відбувається з атмосферним тиском та моєю бідною головою)) за погодніми умовами, але водночас но надзвичайно цікавий та культурно насичений день. Таке буває))

Вперше побували з дітьми різного віку в музеї Літератури, що біля ст. метро Театральна. Такий клас!! Це суміш старої двоярусної бібліотеки часів, коли Київський національний Університет називався на честь святого Володимира Великого, а сучасна вул. Б.Хмельницького називалася Фундуклєєвська, сучасної картинної галереї та креативного kids club з творчими майстернями. Однозначно підемо ще (підказка: з дитячими групами та й просто на сімейні відвідини найкраще, найцікавіше і найдешевше ходити в суботу).


Подивилися на пісочну анімацію у виконанні учнів творчої художньої школи 6-го класу, постояли на місці, де вінчався зі своєю дружиною зі Східної України, дворянкою
Ольгою Іван Франко, подивилися на величезні старовинні книги старослов'янською та на інструменти, за допомогою яких вони писалися та
малювалися, помилувалися лірами і кобзами, набралися мудрості від Нестора літописця й княгині Ольги.

Цього ж похмурого дощового дня дізналася про те, що діти братів Стругацьких виклали всі їхні книги у вільний доступ. Таки гріх буде Не почитати). Ну і отримала ще купу позитиву на ФБ. В лінкедІн навіть вже боюся сьогодні заходити )).


Ну і наостанок. Ви мабуть вже так само втомилися від несприятливої погоди,
авітамінозу, дитячих (і чоловічих)) хвороб та передвиборчої невизначеності, чи не так? Тоді гарна новина нижче саме для вас. Тримайтеся, бо ми цього варті! Президенти прийдуть, натворять... Та
навитворяють ;) і підуть, а нам з вами треба жити, любити, працювати та, звісно, читати правильні книги (ну не читайте вы теперешних советских газет и не смотрите заказное ТВ!!)

середа, 23 січня 2019 р.

Знайомтеся в бібліотеці. Cosa sei :)


Тільки-но зрозуміла, що практично зробила допис до свята, яке не дуже люблю і взагалі (офіційно)) не визнаю. Це так просто just business nothing personal). Не люблю, коли з нас лохів просто роблять і гроші на нас легко заробляють. А так ... та нехай малюють свої серця, якщо вже так хочеться людям и душа так и требует праздника, а до настоящей весны ещё так далеко:). А у нас уже практично весна: італійські тижні на автобані ніяк не можуть закінчитися. Це сильніше за мене, занадто сильні та яскраві спогади від цієї країни...


Є офіційні кліпи та відео від певних груп та творчих проектів і виконавців на певну пісню. А є й неофіційні. Я зазвичай користувалася офіційними відео, бо вони надзвичайно якісні, цікаві та доносять певний чіткий виклик чи месседж. Але зараз я починаю змінювати свою думку з цього приводу. До того ж, НеОфіційне практично завжди ще й означає НеЗле :). А це звучить доволі оптимістично й позитивно.

От і в цьому неофіційному відеокліпі автор показав, як після вирішальної першої зустрічі в бібліотеці за бажанням двох людей може серйозно та надовго змінитися їхнє життя. Мораль:

1. Знайомтеся в бібліотеці. Там всі теперішні або потенційні доктора наук і взагалі культурна еліта країни (і не лише нашої:)) тусується.
2. Краще спробувати і потім пожалкувати, ніж так і не спробувати нічого. А потім усе життя мучатися и терзаться )



Доктор каких наук? Ну... технических. Раніше все було якось простіше. А тепер думай: де той понтовий пі-ейч-ді краще отримувати, щоб і папірець гарно виглядав, и не было досадно и больно за бездумно потраченные годы и такие ненормально (пока ещё) дорогие евро-купюры:)). Добре, не буду грузити людей зайвими чужими проьлемами. Свої би повирішувати спочатку, а там і з паперцями зрозуміло стане :). Далі буде відео по темі, щоправда ближче до російських реалій, але і від наших не дуже далеко...



середа, 16 січня 2019 р.

Perfect #Symphony которую поют в Турине, #Італія

Коли купка гарних душею й тілом талановитих закоханих чоловіків збираються десь у північній Італії (хоча я надаю перевагу південній, тій, що від Неаполя вниз по карті й далі вище й вище в гори:)), то це звучить шикарно. Навіть коли один з них співає у чорних окулярах. Здається, таки не стримаюся та станцюю під них свою дисертацію. Єдина проблема (одвічна проблема всіх дівчат, жінок, бабусь:) - гідний партнер пристойного зовнішнього та танцювального вигляду. Чоловіків навкруги багато, але ж вони ніколи (нормально:)) не танцюють. Або танцюють, проте щось абсолютно не по темі й на своїй его-хвилі. Але до квітня ще далеко, то ж гадаю надія є, і зради більше не буде. Нам потрібна лише Абсолютна Перемога.



Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...