четвер, 20 січня 2011 р.

Оставайся, мальчик, с нами - будешь нашим королем

Королем - не королем, але мером напевно.

Так называются активные участники новой интернет-забавы, стремительно набирающей популярность во всем мире.

Геоблоги и геосоциальные сети позволяют находить друзей и интересные места по их расположению. Навигатором служит мобильник, а пользователи, зная, где кто, играют, знакомятся и получают скидки.

Корреспондент НТВ Сергей Малозёмов:

Студент Никита заходит в любимое кафе. Тут же запускает программу на мобильнике и сообщает друзьям: «Я здесь». Система выдает поздравление. Никита теперь «мэр» этого кафе, то есть он регистрируется тут чаще всех. Можно звать официанта и требовать подарок.

Никита: «Вы знаете, я стал мэром вашего заведения».
Официантка: «Да, поздравляю Вас. Я могу Вам предложить мохито, чай, кофе, соки».
Никита: «Наверное, мохито».

Это первый в России случай, когда вот так договорились сайт и сеть ресторанов. Мода пришла с Запада. Там давно поняли: интернетчики, которые любят всем сообщать, где находятся, это же бесплатная реклама, ее носителей надо прикармливать.

Дмитрий Сметанин, директор по маркетинговым коммуникациям сети ресторанов: «Дать знать очень многим людям, где находится наш ресторан, как в них здорово, потому что люди могут оставлять свои отзывы о наших ресторанах, ставить им оценки. Для нас это тоже, безусловно, это очень важно».

Все начиналось, как игра. Интернет-бизнесмен Глеб Каплун заразился этим в Америке. Просто для развлечения. Добавить на карту больше новых заведений и чаще отметиться в них. За это получить баллы и подняться в игровой иерархии. Есть и практические применения.

Глеб Каплун, интернет-бизнесмен: «Случайные знакомства. Допустим, пришли в какое-то место, огляделись вокруг, заглянули в „Айфон“. Увидели, что кто-то там кроме вас находится. И либо нашли его непосредственно по фотографии в сервисе, либо написали ему комментарий: я тоже здесь, давай знакомиться».

В России сделать из игры бизнес пытается компания молодых компьютерщиков. Они написали программу для мобильников и компьютеров, собрали базу заведений и завоевали популярность. У них уже 200 тысяч пользователей, которым вскоре начнут подсовывать рекламу.

Денис Алаев, сооснователь геосоциального сервиса: «Новый вид рекламы, а пока мы предлагаем пользователю какое-нибудь место и не только в зависимости от его предпочтений, но и учитывая его местоположения».

Все идет к тому, чтобы в любой точке мира ты мог достать мобильник, узнать, где ты, что вокруг, сколько стоит гамбургер в любом соседнем кафе. Над этим работают и интернет-гиганты, такие, как «Гугл» (Google) или «Яндекс» (Yandex) с их электронными картами.

По улицам городов всего мира, в том числе и России, вовсю колесят Интернетомобили. Это такие машины с панорамными камерами, которые снимают все, что видят вокруг. Фактически на наших глазах сейчас происходит сплошная оцифровка реальности.

Виртуально прогуляться благодаря этим съемкам уже можно почти по всем российским городам-миллионникам. Вещь стала настолько популярной, что некоторые даже стараются нарочно попасть в кадр. Например, питерцы изображают «Битлз» (The Beatles), а москвич приветствует фотомобиль сомнительным жестом. Но большинство извлекают вполне жизненную пользу.

Мария Орлова, менеджер проектов картографического сервиса: «Например, вам предложили снять квартиру в новом доме. Вы заранее можете посмотреть, как выглядит этот дом, достаточно ли район зеленый. Если вы едете в незнакомое место, вы можете заранее посмотреть, как вам там припарковаться, какие есть знаки, повороты и прочее».

А таким как Никита мало просто знать, что вокруг. Надо обязательно общаться. Хотя стремление рассказывать всем, где ты, уже стало предметом для шуток. Появился даже высмеивающий сайт под названием «Ограбь меня, пока я не дома». Виртуальные друзья ведь могут оказаться совсем не теми, за кого себя выдают.


Державна бібліотека України для юнацтва вже також шукає собі мера. Впевнена, що буде не гірше, ніж Черновецький! Кандидати, починайте свою передвиборчу діяльність!

Підтримуєте бібліотеки? Тоді всі на ровери! (Тільки для найвитриваліших)

Cycling for libraries #cyc4lib 
 

Hi, I am Kai, a cycling loving teacher of information studies in Tampere, Finland. I would like to invite you and your library colleagues to a different and exciting cycling trip from Copenhagen to Berlin in spring-summer 2011 – Cycling for libraries!

Саме так - Кай (ні, не той, що з казочки про Кая і Герду), а один ініціативний викладач інформаційних технологій з Фінляндії, який, звичайно, дуже любить Facebook та Twitter, за допомогою цих мереж збирає групу з бібліотекарів та друзів бібліотек, яка влітку цього року сяде на ровери і поїде з Копенгагена до Берліна. Звичайно, акція проходить під гаслом "заради/на підтримку бібліотек", запрошуються всі бажаючі.

Організатори пропонують забезпечення сніданками та обідами і запрошують до спільного приготування барбек'ю ввечері, проживанням в кемпінгах протягом усієї подорожі (за виключенням точок відправки та призначення) та гарним настроєм. Все, що вимагається від учасників - ровер (логічно), медична страховка і бажання багато дихати свіжим повітрям і крутити педалі (дивилися по карті - маршрут разом з паромом складає від 450 до 500 км). Ну, і звичайно до Копенгагена треба ще якось "доплисти".

І не треба одразу кидатися в мене помідорами :)

Я знаю, що Копенгаген далеко. Тому може би якійсь український Кай або Герда з непоганими фізичними даними оргазізував би якійсь там... конвеєр вело/авто-драйв на підтримку бібліотек з Харкова/Львова до Києва? Думаю, Яценюк пітримав би "культуру" і сніданками, і обідами, і гарними роверами з плакатами - це зараз модно. Ну, а постійні водії та діджеї бібліотечного автобану завжди готові підтримати будь-яку божевільну цікавеньку ідею креативного бібліотечного піару як морально, так і висвітлюючи його героїв у своїх онлайн оглядах, на ю-тьюбі, у всіх соціальних мережах та навіть на радіо :). 

середу, 19 січня 2011 р.

Як захищають бібліотеки через Фейсбук у Великобританії

Може і нам варто спробувати?

People power empties threatened library

Під такою назвою вийшла одна з останніх статей на ABC News. Виявляється, мешканці маленького містечка у Великобританії Stony Stratford, район north Buckinghamshire винесли (цілком легально, в рамках стандартного сервісу книжкового абонементу) всі до останньої книги з бібліотеки. Таким чином вони намагалися захистити свою улюблену бібліотеку від закриття, яке їй загрожувало. 

До цього часу, містечко було відоме "широкій громадськості" лише своїми двома ПАБами - The Cock та The Bull. Але коли місцева влада ухвалила рішення закрити бібліотеку в рамках бюджетних скорочень, 6000 місцевих жителів містечка вирішили сказати своє слово.  

Ще тиждень тому у бібліотеці налічувалося 16 000 книжок, але одного чудового дня бібліотекарі опинилися перед пустими полицями. "Стоуністетфордці" взяли додому по 15 книжок кожен (максимально дозволена в бібліотеці кількість книжок для позичання), включаючи й запилені мануали з механіки та легковажні романи в паперових обкладинках.   

Протягом цього тижня періодично були "надзвичайні ситуації", коли щогодини з бібліотеки виносили до 380 книжок (можна лише поспівчувати працівникам відділу абонемету :)) - от що означає справжній книжковий конвеєр!

Кампанія під назвою  'Wot No Books' була організована на Фейсбуці друзями бібліотеки Stony Stratford. Ініціативна група каже, що цей протест має на меті показати порожнечу, яка утвориться в суспільстві після того, як бібліотеку буде закрито.

Місцева влада наразі дипломатично відповіла, що буде "продовжувати консультуватися з місцевою громадою щодо запланованого закриття бібліотеки". 

вівторок, 18 січня 2011 р.

Бібліотечні сльози Стамбулу

Давно мріяла побувати в Туреччині, але все якось не виходило. Напевно тому, що там замало бібліотек

На відміну від інших європейських міст, де бібліотеки є в кожному кварталі та обслуговують жителів тих самих кварталів. Ці щасливі жителі, чи радше мешканці, до речі, стверджують, що якщо навіть вони і не збираються брати книгу саме в цей час, думка про те, що поряд є бібліотека, зігріває. Е-ех, романтика!  

Але саме такої романтики й бракує в цілком по-східному романтичному Станбулі. Є декілька порядних бібліотек у Kadıköy та Beyazıt, але решта бібліотек практично невідомі та досить занедбані.

З огляду на цю ситуацію, люди надають перевагу секонд-хендівським книжковим крамничкам, адже добру й багату публічну (та й університетську) бібліотеку знайти так важко. І не тільки в Стамбулі, але й у інших великих містах.
  
Виключенням є лише Анкара – Bilkent University’s library, яка є однією з найкращих бібліотек у Туреччині.

Експерти вважають, що така ситуація в країні може бути також наслідком недостатньо розвинутої системи шкільної освіти, і що доступ до книг в бібліотеках міг би призвести в тому числі й до іншого, кращого сприйняття культури та мистецтв у суспільстві.  

І на завершення - Стамбул був європейською культурною столицею впродовж усього 2010 року, але у місті вкрай бракує бібліотек...

понеділок, 17 січня 2011 р.

А я люблю военных, красивых, здоровенных і читаючих :)



УБА давно нам рекомендувала, що ходити на побачення треба до бібліотеки, але тепер масова атака почалася "з-за бугра".

Пані (особливо) та панове (неодмінно)!

Скористайтеся нагодою завітати на блог "Класні чуваки, що читають" ("Hot Guys Reading Books") - переклад довільний, якщо хочете, виправте мене :)

Мета блогу - збирати і демонструвати фотографії привабливих чоловіків, що читають.

Приймаються фотографії кандидатів.

Блог оновлюється кожного тижня з неділі до четверга після обіду та ввечері.

Уявляю, скільки чоловіків зараз побігли фоткатись у спортзалі з томиком Платона..








Знов-таки, зверніть увагу, на скількох знимках фігурують кішки. Котячу мапу треба розширювати. Це карма.

10 явних симптомів того, що Ви блоґер


1. За шлюбним контрактом ноутбук, модем, маршрутизатор та все інше мережеве обладнання тільки ваше!

2. На прохання дитини пограти з нею ви пишете чудовий пост про те, як важливо, і головне, як правильно грати з дитиною.

3. Вам не подобається, що гості, які приходили до Вас на вечірку не залишили коментарів по суті заходу.

4. В супермаркеті Ви подумки шукаєте хмаринку теґів на полиці з крамом і намагаєтеся складати придбані Вами речі в торбинку за категоріями.

5. Ви не сприймаєте серйозно та не реагуєте на залишені в Ваших дверях анонімами рекламки, попередження та рахунки.

6. В статусі ФБ Вам не вистачає символів щоб висловити що саме у Вас на думці.

7. Ніхто крім Вас в цьому світі не розуміє Вашої іронії.

8. У Вас не вистачає слів та терпіння пояснити батькам чим саме ви займаєтесь.

9. Тільки Вам здається, що в цьому світі все “не розраховано”... квартири не розраховані для нормального життя, пігулки не розраховані на покращення стану здоров’я, сервіси не розраховані на нормальне обслуговування, автомобілі не розраховані щоб на них довго їздити, лампочки не розраховані щоб довго світити — все розраховано тільки на те, щоб Ви все це купили, а потім розраховували...

10. Ви не дуже можете все розрахувати, але Ви можете про це написати...


Прошу додавати інші симптоми...

пʼятницю, 14 січня 2011 р.

Бібліотеки всіх країн, соціалізуйтеся!



Це допис Наталії Єлькіної, представника Костянтинівської центральної міської публічної бібліотеки ім. М. Горького, у відповідь на дискусію на тему використання соц.мереж у бібліотках, розпочату на сторінці Бібліомоста у Фейбуці.

Дуже захотілося поділитися.

"Сьогодні ми часто зустрічаємось з публікаціями про зарубіжний досвід використання соціальних мереж. Звичайно, і наші читачі, і бібліотекарі незалежно від міста, країни мають можливість їх використання. Кожна людина має змогу залишати свої коментарі на сайтах книжкових магазинів, сервісів, блогів та ін. Перш за все всіх приваблює спілкування між собою. Наші читачі просто живуть в соціальних мережах! Тому, якщо ми хочемо залучити нових та не втратити існуючих – ми просто повинні бути разом з ними.

Але тут є нагальна вимога вивчати їх інтереси, адже створивши який не будь сервіс, ми повинні напевне знати, що він буде цікавим і затребуваним. Для звичайного бібліотекаря зразу постає питання технічної підготовки. Для цього, як мінімум, він повинен уміти: написати і опублікувати пост в блозі; добавити картинку, відео в блог; вставити віджет; зробити, завантажити фото та відео; мати базові навички використання HTML; виправити статтю в Вікіпедії та багато іншого. А скільки наших колег можуть цим похизуватися?

Для того, щоб успішно використовувати соціальні мережі ще необхідна тісна взаємодія бібліотек та професіоналів з ІТ технологій. Як позитивний приклад можна привести досвід колег із Росії, де 2010 рік був оголошений роком бібліотеки 2.0. Та і в цьому питанні ми повинні розуміти та враховувати потреби наших читачів і лише тоді використовувати інноваційні технології, адже прикладів, коли цікавість зникає за декілька відвідувань, більше чим достатньо.

Наразі здається виникла проблема перегляду змісту всієї роботи бібліотек і бібліотекарів. Ми потребуємо більше спеціалістів зі знанням новітніх технологій, навіть наші системні адміністратори не завжди володіють потрібними знаннями. Особлива складність для звичайних міських бібліотек – це питання освіти та самоосвіти.
Адже, дійсно на це відразу просто бракує часу. Звичайно, опанувати технології можливо і самотужки, використавши ті ж сайти Інтернету, соціальні мережі, але скільки потрібно часу?

Можливо хтось поділиться своїми думками? Ми думаємо, що потрібно цій проблемі більше приділяти уваги також нашим методичним центрам. Добре було б створити відео, методичні рекомендації , більше приділяти уваги на курсах підвищення кваліфікації, добре було б використати ресурси дистанційної освіти. Передбачити більше практичних завдань з вказівками на сайти.

Завдяки продовженню програми «LEAP-2010: оновлення техніки для успішних Інтернет-центрів» ми маємо змогу користуватися сучасними комп’ютерами, мережею Інтернет і тими ж соціальними мережами. Маючи сайт бібліотеки http://www.konstlib.net/ , рекламуємо свою діяльність, особливу увагу приділяємо коментарям читачів, форуму; створено свій «Блог NEW!!!» http://www.konstlib.net/blog. Спілкуємось з членами громади за допомогою розділу сайту «BOOKCROSSING: Константиновка»: прочитал сам – передай другому! Завдяки сайту бібліотеки не лише покращився доступ тисяч мешканців міста Костянтинівки, Костянтинівського району та гостей міста до електронної інформації, а й істотно змінилася сама бібліотека.

З 2004 року Інтернет – центр став надавати таку послугу населенню, як розміщення заявок на пошук рідних, близьких чи знайомих на сайті «Жди меня», а потім і на українській версії «Жди меня» в Украине». За 6 років існування послуги до нас звернулося майже 80 осіб і майже 30 звернень мали відповіді. Фахівці нашої бібліотеки активно використовують соціальні мережі.

Дякуємо «Бібліоміст» за висвітлення цієї теми, ми ще раз звернулися до питань, які стосуються перегляду змісту роботи бібліотеки та
просуванню й рекламуванню її в міжнародному інформаційному співтоваристві."

А які ідеї є у Вас?

Боевик про чтение (социальная реклама)



Ролик представлен на конкурс, объявленный издательством "ЭКСМО" "Читать не вредно, вредно не читать".

Создан Лицеем №100 г. Екатеринбурга. Руководитель проекта - Колпакова Ирина Эдуардовна. Контактный телефон: 922-14-14-289.

А это - моё любимое, пятничное :)


И это тоже...
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...