Speed Dating для привабливих інтелектуалів

Де? Звичайно, у бібліотеці (люди ж інтелектуали як-ніяк!). Коли? Звичайно, напередодні 14 лютого! Навіщо? Х-ммм... тому що нам здається, що інтелігентним молодим людям зараз важко зустрітися й познайомитися, окрім як в університеті/на роботі (а якщо колектив жіночий? :)/на нечастих небагатолюдних приватних вечірках.

Отже, переймайте російський досвід та хай живе й розвивається інтелектуальний speed dating у наших бібліотеках! До речі, ця послуга в Україні вже давно надається на комерційній основі, тобто бібліотеки не матимуть конкурентів у цій ніші ринку.  

Быстрые знакомства в библиотеке — как альтернатива бесплодным поискам возлюбленного в кафе или ночном клубе: 10 февраля в конференц-зале областной научной библиотеки впервые пройдет акция «Знакомство в библиотеке».

Общение пройдет в режиме спиддэйтинга («быстрые свидания») — с каждым претендентом общение будет длиться не более 5 минут. На первую акцию приглашены 20 девушек и 20 молодых людей, которые успели подать заявки в группе мероприятия «ВКонтакте». Участие уже подтвердили все девушки, а вот пятерых юношей еще ищут. Среди участников — самые разные собеседники: от театралов до мастеров каратэ от 17 до 32 лет. Остальные смогут наблюдать за знакомствами из зала. Желающие будут записаны в резерв для следующих акций в течение года.

Процедура такова — парни садятся в ряд напротив девушек, с каждой общаясь по 5 минут и пересаживаясь к следующей. Это стандартный формат спиддэйтинга. Окончательный выбор надо выразить символическим жестом — подарить понравившемуся человеку свою любимую книгу, которую нужно обязательно принести как альтернативу визитной карточки. Книгу также можно взять в библиотеке на абонементе.


Знакомства начнутся в 15:00. В завершение вечера будет чаепитие.

Бібліотечно-партизанські тактики

Колись Оксана Забужко, вітаючи бібліотекарів із їх професійним святом, назвала їх "справжніми партизанами культури". Як на мене, дуже вдало.

Більше того, я хочу дещо розширити думку письменниці та додати, що бібліотекарі, крім цього, ще й є справжніми партизанами маркетингу.

З теорії "партизанського маркетингу":

Партизанський маркетинг означає нестандартність, нетрадиційність, відмова від азбучних істин і підвищену гнучкість, високі результати при обмежених можливостях.

Партизанський маркетинг - це використання проти потужного супротивника точкових ударів і диверсій, відносно недорогих, але дуже ефективних. (Згадайте хоча б "Бібліотечну революцію в Буші" , бібліотечний трамвай та інші види "бібліотечних десантів та мобільних "походів в люди":) Саме в партизанській справі потрібно менше грошей і найбільше мізків.

Що відрізняє партизанську рекламу від інших? По-перше, те, що подібні рекламні акції завжди проводяться на нестандартних рекламних площах. По-друге, зазвичай не афішується, люди повинні помічати її як би випадково. По-третє, якщо партизанська рекламна акція пройшла вдало,то ефект від неї, плюс бонус у вигляді могутнього "сарафанового радіо” перевершить всі очікування.

"Партизанська" маркетингова стратегія підходить, в першу чергу, для невеликих фірм із скромним рекламним бюджетом (іншими словами, для бібліотек). "Партизанський маркетинг" передбачає ведення бізнесу невеликою фірмою за такими принципами:

1.  Замість дорогих рекламоносіїв використовується малобюджетна реклама;

2. Замість масштабних маркетингових досліджень використовується самостійне дослідження ринку;

3. Ретельно обирається цільова аудитория, щоб використання реклами виявилося результативним;

4.  Налагоджуються зв'язки з іншими малими бізнесами (бібліотеками), що дозволяє проводити спільні операції. 

До чого я власне це все пишу - звичайно, щоб підказати новий модний термін для аплікантів 11-го раунду конкурсу співпраці бібліотек з місцевими громадами від "Бібліоміст", присвяченого темі "Маркетинг та реклама в бібліотеках"! :)

Також, я впевнена, що експерти даного раунду оцінять використання таких недорогих, але ефектних й ефективних видів бібліотечної реклами, як графіті, стікер-кампанії, прихований та вірусний маркетинг.  

Рекомендую також ознайомитися із іншим корисним дописом на цю тему, який власне і надихнув мене на цю партизанську оду :)

Увага! Термін акції «Історії успіху з EDUkIT» продовжено!

Шановні бібліотекарі та всі користувачі EDUkIT!

У зв'язку з проханнями учасників продовжити термін акції «Історії успіху з EDUkIT», акцію продовжено до 18 січня 2013 року.

Спеціально для найактивніших та завзятих «едукітівців» підготовано цікаві пропозиції та приємні подарунки.

Розкажіть, як сайт допомагає Вам у вирішенні повсякденних завдань і станьте героєм власного міні-фільму! Подарунки всім учасникам, а також спеціальні призи для бібліотек від програми "Бібліоміст".

Будьте сучасними і залишайтесь онлайн!

Бібліотека як майстерня і лабораторія?

Так! Саме так. Мене особисто просто захоплює ця тенденція і чудовий спосіб пристосувати бібліотеку до вимог часу і охочих до нового юзерів користувачів. 

Концепція полягає в тому, що бібліотека - це "простір для створення речей", де б люди могли збиратися і спільно розробляти та створювати проекти. Зазвичай, у такому просторі надаються матеріали, інструменти та технології, що дозволяють навчитися працювати в команді і зробити якусь річ власними ручками. Їх також називають - не треба лякатися - "чудовими лабораторіями", "хакерспейсами" чи "техмагазинами" (fablabs, hackerspaces, tech shops).

У таких "бібліомайстернях" часто пропонують 3Д-принтери, програмне забезпечення для цифрових медіа, інструменти для зварки, роботи по дереву, паяння, засоби для декоративно-прикладного мистецтва та роботи з електронними приладами.  

Наприклад, бібліотека м. Фейетвіл, США (The Fayetteville Free Library) створила перший подібний простір, який назвали Fab Lab (фантастична лабораторія). 

Науково-інженержна бібліотека Reno’s DeLaMare Університету штата Невада стала першою академічною бібліотекою США, яка запровадила друк на 3Д-принтері як бібліотечну послугу для всіх студентів у липні 2012 р. До нинішнього моменту послуга користується величезним попитом - серед