субота, 12 листопада 2016 р.

4 незвичайні історії про те, як бібліотеки адаптуються до цифрового світу

В епоху Інтернету все менше людей ходить в бібліотеку для того, щоб просто читати книги. Може бути, через кілька десятків років книги підуть з нашого життя назовсім. Що робити бібліотекам в цій ситуації? Ми підібрали 4 кейси того, як бібліотеки адаптуються в цифровому світі.

Протягом значної частини існування людства бібліотеки були тим місцем, де можна було знайти необхідну інформацію. Але з розвитком Інтернету ситуація радикально змінилася - від суспільства дефіциту інформації ми перейшли до суспільства інформаційного надлишку. Суспільству, в якому є Google, і де для того, щоб знайти потрібний матеріал, не обов'язково виходити з дому. І головним питанням для бібліотек сьогодні є питання про те, чи виживуть вони і як вони повинні змінитися, щоб досягти успіху в новому цифровому світі?


Це питання, які залишаються відкритими і викликають багато дискусій - чи повинні бібліотеки відмовитися від книг і зосередитися на інших функціях? Може, бібліотеки повинні перетворити в громадські центри або коворкінг, або їм варто позбутися від будівель зовсім? Чи потрібні бібліотекам працівники і що вони повинні робити?

Але поки експерти переосмислюють роль бібліотек в мінливому світі і будують моделі, за якими бібліотеки могли б ефективно працювати в майбутньому, самі бібліотеки продовжують існувати і адаптуються до нових цифрових реалій. Ми вибрали кілька кейсів, що ілюструють, як це відбувається.

Медіатека міста Сендай

Медіатека, що відкрилася в 2001 році в японському місті Сендай, дуже скоро стала його символом, а архітектор Тойо Іто був нагороджений «Золотим левом» на Венеціанському архітектурному бієнале.

Будівля медіатеки є оупен-спейс на поверхах зі скляними вікнами від стелі до підлоги, що символізує відкритість для всього і всіх. Як говорить сам архітектор, медіатека є лише прозорою оболонкою для інформації.

На першому поверсі розташовані кафе, книжковий магазин і вільна зона, яка може бути використана для проведення лекцій, концертів, круглих столів. Стіни складаються в гармошку, щоб простір центру в гарну погоду міг стати наскрізною частиною вулиці.

Другий поверх займає дитяча бібліотека, зона безкоштовного Інтернету, бібліотека мультимедіа та адміністративний простір, який відокремлений лише рухомою ширмою. Третій і четвертий поверх - це міська бібліотека shimin і читальні. Тут зберігається близько 400 000 книг і журналів про культуру і мистецтво.П'ятий і шостий поверхи - це виставкові простори. Там є рухливі стіни на коліщатках, які можуть бути підлаштовані індивідуально під кожну експозицію.На сьомому поверсі розташовано кінотеатр, конференц-зали та монтажні студії, куди заздалегідь записавшись, можуть приходити всі охочі і працювати над власними проектами: створювати і монтувати аудіо- та відеоматеріали. У цих же студіях влаштовуються воркшопи та семінари, а в залі кінотеатру проводяться лекції та покази. 

В даному напрямі в Україні, а саме у Львові зроблено перші кроки - створено Першу львівську медіатеку. Дізнайтесь про діяльність Першої львівської медіатеки ось тут.

Електронна бібліотека в метро м. Бухарест 

  
Вперше електронна бібліотека з'явилася в метро Бухареста - це була ініціатива Vodafone Romania і видавничого дому Humanitas, спрямована на збільшення числа тих, хто читає городян.

Для створення такої бібліотеки стіни однієї з центральних станцій «Піата Вікторія» покрили плакатами із зображеннями книжкових обкладинок. На кожну поставили свій QR-код - щоб закачати твір на планшет або смартфон, код потрібно відсканувати і потім перейти по посиланню на сайт електронної бібліотеки.

Акція стала досить популярна - завантаження займала кілька хвилин, а безкоштовних уривків з книг вистачало рівно на те, щоб почитати в дорозі, зацікавитися і згодом купити книгу повністю.

Аналогічна ініціатива останні роки діє й в Україні. Інноваційний проект «Мобільна бібліотека» від мобільного оператора МТС (тепер Vodafone) перетворює головні вулиці і площі, популярні сквери і вітрини магазинів на бібліотеки просто неба. Читачем бібліотеки може стати будь-хто, у кого є смартфон або планшет, причому абсолютно безкоштовно.
Віртуальні книжкові полиці містять зображення книг, на корінцях яких розміщені спеціальні QR-коди. За допомогою QR-кодів книги можна безкоштовно завантажити в електронних форматах через публічну мережу Wi-Fi і залишити у себе назавжди. Коди можна зчитувати за допомогою камери будь-якого сучасного смартфона або планшета. Послугами такої віртуальної бібліотеки вже змогли скористатися мешканці та гості Києва, Львова, Вінниці, Одеси та Житомира.

Бібліотека №10 міста Гельсінки

Бібліотека № 10 міста Гельсінкі, спостерігаючи відтік відвідувачів, ще в 2005 році зважилася на експеримент - перетворити простір бібліотеки в коворкінг, бібліотеку і майданчик для публічних заходів.

У бібліотеці змінилося все - від дизайну меблів до функцій персоналу. Так, у розпорядженні відвідувачів виявилися м'які мобільні меблеві блоки, які можна комбінувати, і підвісні електрокабелі, щоб підключити ноутбук до мережі в будь-якій точці в бібліотеці. Бібліотека також може виступати місцем для зустрічей або обговорень для 10-20 осіб: у невеликій переговорної є вся базова техніка для презентацій.


У ролі бібліотекарів виступають молоді люди, які не тільки допомагають відвідувачам знайти потрібну книгу або аудіозапис, але також можуть надати комп'ютерну допомогу або безкоштовно надати канцтовари. Серед додаткових послуг - консультації з пошуку роботи або курси комп'ютерної грамотності, що особливо актуально для людей старшого віку.

Публічна бібліотека міста Амстердам

Публічна бібліотека Амстердаму є найбільшою бібліотекою в Європі - навіть не просто бібліотекою, а культурним та освітнім центром, що, за словами директора бібліотеки Ван Велс, є головним ключем до успіху.

У багатоповерховому будинку знаходяться читальні зали з безцінною бібліотечною колекцією, музеї, виставковий зал, кілька конференц-залів, театр, радіостанція, а також кафе і ресторан. У бібліотеці кожен бажаючий навіть може пограти на піаніно, що стоїть у фойє.

Бібліотека оснащена офісним обладнанням та Інтернетом. У «Зоні тиші» можна спокійно почитати книги, а якщо хочеться повністю усамітнитися, щоб попрацювати над проектом або зосередитися, на вибір відвідувачів є кілька дизайнерських приміщень і спеціальні індивідуальні кабінки.

У кінозалі бібліотеки можна не тільки взяти диски додому, але ц подивитися їх прямо тут, а на останньому поверсі будівлі розташувався театр, на великій сцені якого можуть проводитися не тільки театральні постановки, а й оркестрові концерти, танцювальні номери і навіть лекції.

Дізнатись більше про бібліотеку міста Амстердам можна тут і ще ось тут.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...