пʼятницю, 11 березня 2011 р.

Fulbright Scholar Program очима бібліотекаря: участь у Програмі надала мені колосальні можливості для професійного росту

Олена Башун
Fulbright Scholar Program 2009/10
Бібліотечна справа
Донецька обласна наукова бібліотека 
університет Північної Kароліни в Чапел Хілл


Олена Башун та співробітник
американського депозитарія
Коли перед Донецькою обласною універсальною науковою бібліотекою ім. Н. К. Крупської, де я працювала заступником директора, постала нагальна потреба оцифрування бібліотечних фондів, я не роздумуючи звернулась до Програми ім. Фулбрайта, яка надає можливість вивчити досвід американських бібліотек, отримати необхідні знання щодо оцифрування бібліотечних колекцій. Адже саме в Америці ці технології розвинуті на високому рівні.

Жоден науковець не обійдеться без бібліотек, які є джерелом знань. Тому зосереджусь саме на книгозбірнях, які в США досягли неперевершеного рівня і працюють на задоволення потреб користувачів не декларативно, а фактично, бо на цьому зосереджена і тримається вся американська бібліотечна система. Вона побудована таким чином, щоб було зручно саме читачеві.

Доступ до бібліотечних фондів скрізь відкритий: від маленьких публічних бібліотек до багатомільйонних університетських книгосховищ. Майже всі книжки, за винятком довідкових видань та періодики, можна брати додому, причому їх кількість не обмежується. Якщо необхідна книга відсутня в бібліотеці, то її замовлять в іншій і доставлять у найкоротші терміни. В Україні ж переважна більшість книжок, потрібних науковцям, є тільки в читальних залах і додому не видається. Хоча окремі бібліотеки мають абонементи з популярною літературою, де можна взяти додому до 5 видань, але там переважно відсутні книги, потрібні науковцям.

Повертати літературу до бібліотек у США також досить зручно. Для цього не потрібно їхати до книгозбірні, а можна в будь-який зручний час, навіть уночі, в спеціально обладнаних місцях, не виходячи з машини, покласти книжки до спеціальної скриньки, і вони будуть повернуті до бібліотеки.

У добу розвитку цифрових технологій доступ до багатомільйонних ресурсів, які передплачує бібліотека, надається в електронному вигляді. Більшість книгозбірень створюють власні електронні колекції, які користуються значним попитом і часто є безкоштовними для користувачів. Університет Північної Кароліни в Чапел Хілл, де я перебувала, має значні досягнення з оцифрування власних колекцій. Так, наприклад, їх електронну колекцію «Документи американців Півдня» щомісяця використовують понад 135 тис. осіб з усього світу.

Орієнтуватись у цьому морі друкованої та цифрової інформації допомагають бібліотекарі, причому консультації можна отримати як у книгозбірні, так і на сайті, де ретельно роз’яснюється, як користуватись ресурсами. Також можна замовити їх у разі відсутності й отримати консультацію бібліотечного фахівця в режимі чату. Для читачів проводяться різноманітні заняття, на які можна записатись на сайті бібліотеки – особисто чи для всієї групи. Отже, в бібліотеках США створені зручні умови для якісної наукової роботи і доступу до інформації.

Програма ім. Фулбрайта надала мені можливість навчатись в університеті Північної Кароліни на факультеті інформаційно-бібліотечних технологій. Це допомогло пізнати зсередини весь навчальний процес, механізм побудови навчальних планів, осягнути свободу викладання, де ніхто не диктує педагогові, що і як викладати. Американська система навчання вражає активним використанням комп’ютерних технологій, де всі курси є в електронному вигляді, спілкування викладача та студента проходить за допомогою ІТ-технологій, а її демократичність проявляється в обов’язковій оцінці студентом якості курсу і роботи викладача.

Завдяки Програмі ім. Фулбрайта я також налагодила співпрацю зі своїми американськими колегами. Так, я мала зустріч із президентом Американської бібліотечної асоціації Камілою Аліре. Такі професійні контакти сприяють самоосвіті, набуттю досвіду, адже я брала участь у всіх нарадах стосовно оцифрування колекцій та підготовки різноманітних проектів на отримання грантів для цього. Це дало мені змогу побачити і відчути весь процес оцифрування зсередини і осягнути як проблеми, так і перспективи.

Отриманий досвід буду активно популяризувати серед українських бібліотекарів. Зараз працюю у програмі Бібліоміст. Я також планую розробити для бібліотекарів дистанційний курс з проблем оцифровування фондів і сприяти розширенню можливостей використання електронних ресурсів книгозбірень при дистанційному навчанні бібліотекарів та бібліотек-учасниць Програми.

3 коментарі:

  1. Проблема оцифровування фондів дуже актуальна. А ще більша - подальше використання цих ресурсів. Як на мене, то доступ до електронних видань повинен бути безоплатним. Ми ж не тільки повинні зберігати оригінали цінних видань, а й повинні їх популяризувати серед самих різних категорій користувачів. Йдеться мова про рідкісні фонди книгозбірень.
    Майже всі обласні книгозбірні займаються цим процессом, але й досі ця робота ведеться розкоординованно - "хто в ліс, хто - по дрова". Це неминуче призведе до нікому непотрібного дублювання електронних копій тощо.
    Як правило, оцифровування здійснюється планшетними сканерами, а це згубно відбивається на документах (особливо для видань, виготовлених на т.зв. "кислотному" папері ).
    Багато чого не зроблено в цьому напрямку. І якщо, пані Олено, вам дійсно вдасться втілити в життя ваші плани, зокрема впровадити дистанційний курс з оцифровування, ми будемо тільки раді. Тож, чекаємо!!! ))

    ВідповістиВидалити
  2. Дякую за коментар. Так, дійсно, проблема оцифрування бібліотечних фондів для бібліотек України є дуже актуальною. Тому будемо працювати в цьому напрямку.

    ВідповістиВидалити

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...