понеділок, 20 грудня 2010 р.

Empire Strikes Back: враження Марка Белінського від тренінга з веб 2.0

"Подорож була дуже цікавою для мене, оскільки моя родина походить з цього регіону. За радянських часів бібліотеки процвітали і мали велику підтримку. Деякі з них були справжніми центрами громади і мали в своїй структурі інші розважальні заходи. Наразі складно передбачити їхнє майбутнє. Але дуже цікаво поміркувати, як краще реорганізувати ці системи з тим, щоб вони були більш швидкими та економічно вигідними і водночас залишалися важливими і доступними для суспільства.

З нетерпінням чекаю подальших подібних проектів.

Під час заходу ми розглядали додаткові можливості Фейсбука, платформи Ушахіді (Наталія Мартіан з Румунії зробила презентацію щодо використання даного ресурсу), та інструменту “Jumpstarter” організації Digital Democracy.



Більше інформації можна отримати на створеному під час тренінгу блозі ukrainetech.wordpress.com та в твіттері (хештег #ukrainetech)

Блогосферяни, які ще раптом не читали відгуків деяких учасників цього тренінгу, скористайтеся своїм шансом:

Тренинги прошедшие и будущие

Елементарно, Ватсон


P.S. Перепрошую, Пане Бібліотекарю, це, мабуть, день такий :)

25 коментарів:

  1. Не розумію до чого тут я?!

    ...за радянських часів бібліотеки процвітали...

    Він звідки знає?! Доступ до інформації був обмежений, з/п бібліотекаря прибл. 100 руб... процвітали.

    ...як краще реорганізувати ці системи...

    Скільки часу він провів в Україні, у скількох бібліотеках побував? Підозрюю, що у жодній. Але вже щось би реорганізовував.

    ВідповістиВидалити
  2. @pan.bibliotekar - та не нервуйтеся ви так, Ганна просто дуже вас любить :) + в неї чудовий настрій сьогодні. Здала кандидатський іспит зранку.

    А знає він про Україну багато т.я. його родина власне з України емігрувала вже ПІСЛЯ того, як пожила "за радянських часів"

    ВідповістиВидалити
  3. Та власне так щось, згадалося.. :)

    У Белінського батьки з колишнього Радянського Союзу, а щодо його познань радянської бібліотечної справи, я не впевнена. Може, розповіді родичів + друзів + особисті відвідування + інтуїція + стереотипи + гугл + GPS?

    Можете в нього самі запитати :)

    ВідповістиВидалити
  4. Ну ось моя колега все й пояснила - очевидно, понеділок у мене почався гарно і бадьоро!

    ВідповістиВидалити
  5. @Ганна: Він народився вже не тут. Отже, емігрували >40 років тому і ви пишете: не впевнена??

    - Тато, а розкажи но мені про бібліотечну справу в союзі...
    - О, синку, радянські бібліотеки це було єдине, що нас стримувало від переїзду.

    ВідповістиВидалити
  6. @ALL: а ларчік легко відкривався, Ганна просто вільно переклала - Марк, насправді, пише про сільські клюби:

    "Often, they were even part of community centers that also included movie theaters, a stage, and the post office."

    ВідповістиВидалити
  7. "Він народився вже не тут."

    Так, це правда

    "- Тато, а розкажи но мені про бібліотечну справу в союзі..."

    Маловірогідно, що в такому формулюванні, але чому б ні?

    "пише про сільські клюби:"

    амм... в тому числі. він пише узагальнено про всі радянські бібліотеки, деякі з яких, звісно ж, були справжніми центрами громади (думаю, що і сільськими, і районними)

    А зрештою, можна спитати в самого Марка про джерела його знань бібліотек СРСР: @mbelinsky :)

    ВідповістиВидалити
  8. @Ганна: йдеться не про центр, а про частини "інфраструктури розваг" з бібліотекою, сценою, кінотеатром, поштою. Такий синтез якщо і був, то лише в селах.

    + вже спитав

    ВідповістиВидалити
  9. Ну так, сільські чи селищні - все одно один з видів радянських бібліотек, про які йдеться

    "вже спитав"

    бачила, бачила ваш комент. Ніхто, краще автора не відповість :))

    ВідповістиВидалити
  10. @Ганна: так один із... а в дописі постійно узагальнюється і жодного разу не сказано, що мова про сільські бібліотеки.

    ВідповістиВидалити
  11. в оригіналі також не сказано, що це сільські бібліотеки

    ВідповістиВидалити
  12. @All Вибачте за довгий комент. Але ПБ інакше не відстане :)

    Библиотеки в СССР. С первых дней Советской власти В. И. Ленин уделял большое внимание работе библиотек. 3 ноября 1920 В. И. Ленин подписал декрет «О централизации библиотечного дела в РСФСР», которым предусматривались создание в стране единой библиотечной сети, общедоступность библиотек, планомерное снабжение их новой литературой. Несмотря на трудности, вызванные Гражданской войной и иностранной интервенцией, Советское правительство обеспечило не только сохранность ранее существовавших библиотек, но и создание большого количества новых.

    На основе постановления ЦК РКП (б) «О деревенских библиотеках и популярной литературе для снабжения библиотек» (1925) были приняты действенные меры по улучшению работы сельских библиотек и изб-читален, которые играли значительную роль в массово-политической работе на селе.

    С конца 20-х гг. начинает быстро развиваться сеть технических библиотек, возникают совхозные библиотеки, расширяются государственные публичные и научные библиотеки. В 20 — 30-х гг. в столицах союзных республик, не имевших до революции национальных библиотек, были созданы государственные республиканские библиотеки (см. Библиотеки союзных республик).

    Систематическая подготовка библиотекарей и библиографов высшей квалификации началась в 1930 с открытием Московского библиотечного института (см. Библиотечно-библиографическое образование).

    27 марта 1934 ЦИК СССР принял важное для последующего развития советских библиотек постановление «О библиотечном деле в Союзе ССР», которое улучшило систему руководства библиотеками, снабжения их литературой и подготовку библиотечных кадров.

    В годы Великой Отечественной войны 1941—45 работа библиотек была подчинена интересам обороны страны. Библиотеки издавали справочно-библиографические пособия по военно-технической тематике в помощь промышленности, широко пропагандировали военно-патриотическую литературу. На временно оккупированной территории гитлеровцами были полностью или частично разрушены 43 тыс. массовых, 82 тыс. школьных, 334 вузовских библиотек. Благодаря чрезвычайным мерам (создание в 1943 Госфонда литературы) сеть массовых библиотек была быстро восстановлена; к 1950 их число превысило довоенное на 12%.

    Послевоенное время характеризуется быстрым ростом библиотечной сети, особенно на селе (за десятилетие 1953—63 создано свыше 32 тыс. государственных сельских библиотек), увеличением книжных фондов, технической и материальной оснащённости библиотек, разнообразием форм массовой работы.

    Другое Постановление предусматривало упорядочение сети библиотек, расширение производства библиотечного оборудования, улучшение комплектования библиотек и материальных условий их работы. В последующие 8 лет около 15 тыс. библиотек получили новые здания.

    В министерстве культуры СССР была организована Главная библиотечная инспекция, которая осуществляет методическое руководство и координацию деятельности всех советских библиотек. К концу 1968 советскими библиотеками (кроме школьных) пользовались свыше 120 млн. читателей. Индивидуальная работа с читателями в массовой библиотеке ведётся с учётом интересов, возраста, образования, профессии каждого из них; определённой тематики. Широкое распространение получил метод открытого доступа читателей к полкам. Массовые мероприятия включают книжные и иллюстративные выставки, литературные вечера и дискуссии, встречи с авторами, устные библиографические обзоры, дифференцированное обслуживание читателей определённых групп (например, доставка литературы на рабочие места в цехи). Личный состав Советской Армии и Военно-Морского Флота обслуживается широкой сетью военных библиотек (См. Военные библиотеки). Большая работа с детьми и подростками проводится обширной сетью городских и районных детских библиотек (См. Детская библиотека), являющихся внешкольными воспитательными учреждениями, детскими отделениями массовых библиотек для взрослых, школьными библиотеками.

    ВідповістиВидалити
  13. Отак, називається пізнай свій край :)

    ВідповістиВидалити
  14. Єдине, щось Марк зі своїм спічем бариться, мабуть, збирає всю необхідну інформацію для контраргументів

    ВідповістиВидалити
  15. Та він свій блог (чи як це називається - там, де він цей допис з враженнями зробив) сам рідко читає :). Ви краще в нього на твітері запитайте - може скорше зреагує

    ВідповістиВидалити
  16. Пане Бібліотекарю, чи ви вже питали на твітері?

    ВідповістиВидалити
  17. Ні. А що на Цифровій Демократії не модно коментувати? До речі, не пишіть мені там англійською, мені важко читати, а ще важче відповідати.

    ВідповістиВидалити
  18. Щодо коментарів сама не знаю - щось Марк мовчить, може бореться з вікілікс.

    Добре, напишу українською

    ВідповістиВидалити
  19. До речі, Пане, не прибідняйтеся - ви чудово пишете англійською

    ВідповістиВидалити
  20. Щодо відповіді на Цифровій Демократії - ще буде, перепрошую за запізнення.. я йду до демократії через соц. тенета!

    ВідповістиВидалити

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...